18 апреля 2014 г. в 07:49
Арію з опери Михайла Глінки "Руслан і Людмила" викреслили з програми Днів історичної та культурної спадщини в Москві. "Запою: ой, Ладо! Про любовь мою, о Днепре родном, широком, нашем Киеве далеком!" — ці слова не сподобалися московським чиновникам.
"Просто шок! Сегодня представитель департамента по культуре Москвы исключил из программы каватину (вид арії. — "ГПУ") Людмилы по причине присутствия в тексте слов "Киев" и "Днепр", — написала на своїй сторінці у соцмережі 14 квітня вдова композитора Мікаела Тарівердієва — Віра. Фонду імені її чоловіка запропонували взяти участь у концерті. Програма виступу була затверджена за два тижні до того.
— Дошли до ручки: одни запрещают русский язык, другие им подражают и запрещают вспоминать Киев и Днепр, — коментує звістку російський художник Віктор Щупак.
Московські чиновники з департаменту культури офіційно заперечують, що арію Людмили скасували через це.
— Росіяни з царем у голові. Нам воно дико, але там людей зомбують, — розказує письменник, видавець і музикант Дмитро Капранов, 46 років. Він із братом Віталієм навчалися у Росії, близько 10 років жили в Москві.
— У зомбуванні є правила: коли не хочеш, аби щось відбулося, — не згадуй про це. Недарма у старі часи забороняли промовляти справжні назви деяких тварин, наприклад, ведмедя. Натомість казали "той, що відає, де мед". Тут діє не розум, а підсвідомість. Війна між нашими "братніми" країнами триває не перший рік — ми про це говоримо давно. Коли приїхали з Москви до Києва 1998 року, розповідали: "Люди, ви усвідомлюєте, що проти вас воюють?" Ми жили в Москві й читали все, що там про Україну пишуть. Навіть половина цього не діставалася Києва. Сьогодні нарешті воно доходить до всіх, а коли ситуація прояснюється, це краще. Жабу можна зварити непомітно для неї, якщо підігрівати воду потрошку. Коли ж є різкі рухи, жаба, і навіть Україна, прокинеться. Дуже позитивно, що нарешті у світі зрозуміють: ми не Росія. Ця ситуація — ідіотизм. Але якби Янукович не був такий ідіот, ми не скинули б його так швидко. Якби Путін не був такий ідіот, ми давно всі танцювали би під його дудку. Нам щастить на ворогів. Треба чимдалі відсунути Росію в інформаційному просторі. Мені переказують: Безруков щось сказав. А хто це? Чому маємо радіти, коли вони говорять щось за нас, чи обурюватися, коли кажуть щось проти? Ми самі собі господарі.
По материалам: gazeta
