Ринок перевезень завжди становив інтерес для бойовиків та їхнього командування.
Перші полюбляли чергувати на блокпостах тому, що можна займатися пограбуваннями, а інші – за щоденну данину з геть усіх – "військових", власників дорогих речей, які готові заплатити, аби в них нічого не віджали, та простих смертних, що не хочуть добу стояти у полі доки їх автівку перевірять.
Один мій знайомий колись вивозив з Донецька у своєму бусіку банкомат ПУМБу. Менеджери банка Ахметова замовили вивезти недешеву апаратуру та готові були дати грошей, аби автівку не перевіряли на блокпостах, бо ж все розтрощать у пошуках готівки. Виявилося, що бойовики брали "хабарі" залюбки, але "гарантували" безпеку проїзду для транспорту лише на певному відрізку дороги. Далі треба було домовлятися із іншими "офіцерами", але ніхто не знав, хто керуватиме тим чи іншим пунктом в'їзду/виїзду – так часто вбивали або "звільняли" терористів на хлібних постах.
Але ж то про вантажні перевезення, а от що стосується пасажирських, то бойовики завжди активно використовували водіїв як навідників та розвідників. Так, більше половини таксистів, що вивозили людей з окупованого Слов'янська, зливали загарбникам достовірну інформацію про ЗСУ, передавали бойовикам дані про те, з яких адрес поїхали люди у вільні від "русского мира" міста, щоб можна було спокійно мародерити.
А з тих пір, як на Донбасі з'явилася лінія розмежування у тому вигляді, в якому вона є зараз, перевезення людей стали надприбутковим бізнесом, який, звісно, контролюють ватажки терористів.
Порахуйте самі: на блокпостах терористів можна провести від кількох годин до двох діб. Якщо черга рухається більш-менш активно, бойовики самі її уповільнюють, щоб змусити людей платити. Хочеш стояти не у загальній черзі? 500 рублів. Багато з мирних торгують першими місцями у чергах, які займають ще з вечора. У окремих випадках можна заплатили жінці, яка не від гарного життя заробляє гроші, використовуючи свою маленьку дитину у якості товару. Присутність малечі у машині надає право бути у пільговій черзі, яка рухається у прискореному темпі.
Крім цієї, тіньової схеми, водії приносять непоганий прибуток тим, хто цей бізнес віджав, оскільки білет, наприклад з Донецька до Волновахи обійдеться 400 гривень (800 рублів), до Маріуполя – 450. Так щоб ви розуміли, це майже пів середньої зарплати у "ДНР". При цінах, які вищі за київські в середньому у три-чотири рази.
Заправляються перевізники на українській території, то ж ніяких проблем із паливом не відчувають. До того ж, воно значно дешевше та якісніше, аніж те, що привозять з Росії.
Такий стан справ був до початку 2018-го року, оскільки потім на цьому ринку почалися нововведення. Поки що не всюди – лише у Горлівці.
Там "працівники" МДБ почали проводити із водіями так звану профілактичну роботу – розповідати про те, що шитимуть справи про "держзраду", якщо ті не зголосяться на співпрацю. У чому вона має бути було невідомо до цього тижня. "Спецпризначенці" вирішили зробити свою фірму-перевізника. Просто біля будівлі МДБ у Горлівці, на вулиці Черняхівського, зробили міні-автовокзал. Ці маршрутки, як кажуть, перевозять людей безперешкодно через лінію розтину. Але за швидкість треба платити. За одну поїздку до Бахмуту беруть тисячу рублів.
А тепер – вишенька на тортик. Усіх чоловіків віком до 45 років, які їздять на вільну територію, пропускатимуть через блокпости терористів лише зі спеціальною карткою з військкомату "республіки". Звісно, клієнтів нового "підприємства" це не торкнеться, то ж бізнес МДБшників розквітатиме.
Алексей Чибисов, «24канал»
