16 августа 2011 г. в 16:50
В хід ідуть кісточки з вишень, калини, шкарлупа від насіння, рибні кістки, камінці, защіпки, скріпки. Жінка стверджує, немає такого матеріалу, який би не пригодився в роботі. Церкви і костели подібні не тільки зовні, але і з середини. До того ж, в кожній будівлі є освітлення.
Було б бажання, а навчитися можна будь-чому – жінка з Хмельницького робить мініатюрні храми із будь-якого підручного матеріалу. Церкви і костели вона робить з кісточок вишні, калини, з гороху, камінців, скріпок і навіть бігуді.
Косточка вишні, вона більше підходить під кришу, під купола. Так як шишка, косточка вишні. А косточка калини вона підходить для обрамлення ікон. Кожен матеріал має своє. Як счьоти, якими ми колись считали, то вони підходять під колони. Прищепки, бігуді — вони йдуть тоже.
Марія — інвалід першої групи. Після травми жінка майже не ходить. Каже, талант проявився в неї у 18 років, після того як перенесла операцію. Спершу Марія робила якісь маленькі будинки, а потім вирішила створити мініатюри цілих храмів.
Це Андріївський собор Києва зроблений по-моєму проекту, моїх чертежах. Я тут примінила різні матеріали, так як ви бачите. Создала, щоб кожен матеріал мав свою цінність, свою красоту.
Бухгалтер за фахом стала художником, дизайнером і навіть електриком. У всіх її церквах і костелах є освітлення. Захоплення Марії не з дешевих – значна частина пенсії іде на матеріали. Інколи, каже жінка, щоб закінчити роботу, доводиться голодувати.
Пенсія іде на три частини. Велика частина іде на матеріали, середня частина на квартиру — за свет, за комунальне. А остальне вже на їду.
На кожну таку мініатюру у жінки йде майже рік. Найбільші храми заввишки понад метр і важать до 20 кілограмів. Кожна будівля розбирається, щоб її можна було перевезти і, якщо треба, поміняти лампочки.
Клей приміняється ПВА, так що косточка клеїться на ПВА і утворюється красота. Бачите отаким етапом красива, оригінальна колона.
Роботи Марії відомі не лише в Україні, а і за кордоном. Але далі похвал справа не пішла – у жінки й досі немає майстерні. Свої храми вона робить у себе в квартирі, куди часто приходять сусідські діти.
Відвідувачі кажуть: від храмів Марії йде позитивна енергетика
Если честно, я не ожидала. Мне аж до слез, талант такой женщины. Я просто в восторге. Вам хочу сказать, огромное спасибо, что в наше время есть такие люди. Я не думала, что я смогу такое увидеть.
І що здивувало дуже це те, що вона сама підводить світло, тобто теж дуже оригінально, що це все світиться.
Марія говорить – це захоплення допомогло їй побороти рак – людина просто відволіклася від думок про смерть. Жінка не ходить, а тому мріє – заробити собі на комп’ютер, щоб хоч через Інтернет спілкуватися з людьми. Свої роботи вона не продає – гроші на комп’ютер відкладає з пенсії. Але найбільша мрія Марії – відкрити у Хмельницькому музей народної творчості, аби і її роботи і таланти інших майстрів не припадали пилом на полицях, а були для людей.