14 мая 2012 г. в 14:46
Бранців за будь-яку непокору нещадно били, а щоб відбити бажання втекти, примушували брати кредити на десятки тисяч гривень
Проте одній людині із концтабору втекти таки вдалося.
Одразу після втечі чоловік звернувся до міліції. З його слів, за 3-метровим парканом місцевий фермер влаштував справжній концтабір. 6 років тому чоловік прийшов до того шукати роботу і більше за ворота не вийшов. Господар з синами примусили його працювати задарма, а щоб не думав тікати, загнали у боргову яму.
Коли до господарства навідалась міліція, фермер усіляко спростовував будь-яку незаконну роботу і взагалі заперечував присутність робітників. Однак із розповіді втікача правоохоронці знали, де перебувають невільники, і вирушили до бараків. Там серед бруду і мотлоху знайшли десяток виснажених людей.
Бранцями були дві жінки пенсійного віки, решта чоловіки. Усі невільники розповіли однакову історію – потрапили до господарства у пошуках заробітку і стали безправними рабами. Фермер із синами замість імен роздали їм клички як у тварин та примусили гарувати з ранку до ночі. Платнею людям слугувала їжа, яку вони самі вирощували та готували.
Заступитися за людей було нікому. Усі вони звичайні роботяги та безробітні, яких життя викинуло за борт. За словами бранців, за будь-яку провину господарі їх нещадно карали. Тих, хто намагався втекти на волю, власники знаходили та били, а декого навіть ґвалтували.
Сам господар у своїх діях жодного криміналу не вбачає. На думку чоловіка, люди мають бути ще й вдячні йому за кусень хліба та дах над головою. А те, що він не платив їм та загнав у кабалу, так це, мовляв, самі винні.
За фактом торгівлі людьми фермеру світить до 8-ми років ув’язнення. Однак навіть таке покарання не тішить його колишніх бранців. Бізнесмен рано чи пізно буде на волі, а от вони втратили одночасно як ярмо, так і щоденний шматок хліба. Яке із двох зол краще, жоден з невільників сказати не може.
