На сьогодні гарячі точки: Донецьк, Дебальцево та Авдіївка – підсумки дня від Тимчука

23 сентября 2014 г. в 23:19

Відомий військовий експерт та координатор групи “Інормаційний Опір” Дмитро Тимчук оприлюднив свій традиційний звіт щодо подій в зоні АТО та в Україні загалом.

Брати і сестри, за підсумками 23 вересня.

З поганого:

1. Обстріл на Донбасі тривають. Гарячі точки на сьогоднішній день – Донецьк, Дебальцеве, Авдіївка.
Раніше в середовищі аналітиків групи «ІО» виникло припущення, що вся кривава терористична гра навколо аеропорту в Донецьку – прикриття для зосередження російсько-терористичних військ північніше (в районі Ясинувата-Пантелеймонівка) для наступного удару на Авдіївку. Очевидно, ця версія має право на життя.
Обстріли бойовиками житлових кварталів міст Донбасу, як відомо, виконують ще одну важливу для них функцію – виховання у місцевих жителів ненависті до українським військам, які нібито і ведуть ці обстріли. Ми з вами про цю підлу тактики терористів знаємо давно, але, як свідчать опитування групи «ІО», місцеві жителі, позбавлені вільного доступу до інформації, дійсно в більшості своїй свято впевнені, що обстріл – справа рук «бандерівців».

2. Бойовики «ДНР» збираються провести 2 листопада на зайнятій ними території вибори глави республіки» і в свій так званий «парламент». При цьому «прем’єр-міністр ДНР» А.Захарченко заявив, що терористи не допустять проведення на Донбасі виборів до Верховної Ради України, які відбудуться 26 жовтня.
У цих унікумів люди скоро з голоду вмирати будуть, а їх все не попускає. За нашими даними, місцевим «комендантам» в містах, підконтрольним «ДНР», вже відданий наказ готувати списки виборців і починати проводити «виховну роботу», погрожуючи репресіями тим, хто не з’явиться на ці «вибори». І це видається дивним: і так всім ясно, що «главу республіки» цим бійцям алкогольного фронту призначать в Москві. До чого цей цирк?

3. У Дніпропетровській обладміністрації сьогодні заявили: в моргах областей, прилеглих до зони антитерористичної операції, знаходиться більше тисячі загиблих українських військовослужбовців, 552 з них досі не ідентифіковані.
Не знаю, звідки такі цифри, але справа не в цьому – справді, дуже багато полеглих воїнів не ідентифіковані і числяться «зниклими безвісти», особливо після подій кінця серпня. Тоді як у світі загальноприйнято вважати, що війна не закінчена доти, поки не похований останній загиблий солдат. І якщо ми цивілізована держава й цивілізоване суспільство, то, домовляючись про світ на Донбасі, не можемо забувати про полеглих героїв.

Якщо ми не будемо знати і пам’ятати імен тих, хто віддав життя за суверенітет і територіальну цілісність України, то чого буде коштувати цей суверенітет?

 
З хорошого:


1. Інтенсивність обстрілу позицій українських військ все ж помітно знизилася. Підтверджується інформація про відвід російсько-терористичними військами артилерії калібру більше 100 мм від «лінії фронту». Українські війська також відводять озброєння зі свого боку.

Правда, процес відведення бойовиками артилерії зафіксований лише на окремих ділянках. Говорити про повне виконання умов перемир’я поки, на жаль, не доводиться. Але початок позитивному процесу належить, хоча ми не виключаємо, що російські війська і терористи лише імітують процес деескалації конфлікту.

2. Міністр оборони В.Гелетей заявив про те, що Міноборони переглядає «концепцію української армії». «Ми переглядаємо повністю концепцію української армії – для того, щоб зрозуміти, що саме потрібно сьогодні Україні», – сказав він.

Для початку, зрозуміло, потрібна нова Військова доктрина – благо Кабмін вже поставив завдання на її підготовку. І тут почнеться найголовніше – чіткий аналіз і об’єднання реформаторських процесів всіх збройних формувань, спецслужб і розвідувального співтовариства.

На прикладі Криму і Донбасу ми переконалися, що в конфліктах, актуальних для України сьогодні, не можна вирішити проблему силами і засобами одного відомства. Тільки всіма ресурсами, і тільки в тісній взаємодії (до чого якраз дуже не привчені наші «силовики»). Відповідно, і процеси реформування МО та ЗСУ, МВС і Держприкордонслужби, СБУ, СЗР повинні бути тісно взаємопов’язані, бо не можна забезпечити взаємодію, реформуючи кожне відомство окремо.

Як це вийде – ще велике питання, бо в звичкою силових структур – перетягування ковдри на себе і прагнення до абсолютної закритості від «конкурентів». Без подолання цих нездорових нахилів говорити про самодостатність і ефективної реформи сектору безпеки держави просто не можна.

3. Відверто порадували результати соцопитування, проведеного російською Соціологічною службою Фонду боротьби з корупцією. Згідно з даними російських соціологів, в Одеській і Харківській областях 34% місцевих жителів бачать майбутнє України разом з Європою, тоді як з Росією – лише 17%.

При цьому 87% опитаних бачать майбутнє свого регіону тільки у складі єдиної України. Коментарі зайві.

4. І смішного. У Федеральному космічному агентстві РФ заявили, що Росія планує почати повномасштабне освоєння Місяця» в кінці 20-х – початку 30-х років.

Я так розумію, повісивши на шию російським платникам податків дотаційний Крим, прагнучи «освоїти» дотаційний Донбас, Кремль шукає нові простори для «русского мира». Відразу пригадується старий анекдот про хлопчика, прибегающего до батька і кричущого «Батьку, по радіо сказали, що москалі в космос полетіли!», на що батько радісно перепитує: «Що, всі?…».

Господа мешканці Кремля, ви якщо не всі на Місяць зібралися, то хоча б Путіна першим відправте, будь ласка. Ми ще скинемось на те, щоб ця радісна подія відбулася раніше кінця 20-х рр. Ми, українці, не проти космічної експансії Росії – тільки, будь ласка, не повертайтеся.
 
По материалам: 7days
EXMO affiliate program