8 февраля 2012 г. в 08:54
У Вінниці пункт обігріву розташований біля річки Південний Буг, навпроти автовокзалу. Постійно підкидають до вогню дрова, в наметі димно. За 10 хв. дере в горлі. На голову час від часу крапає конденсат.
О 10.00 біля буржуйок сидять десятеро жебраків. 54річний Володимир Дідошак варить гороховий суп у 3літровій каструлі. Потирає праву ногу.
– На зиму стала більше гнити, – підкочує тонку холошу. Шкіра на нозі червона й обмерзла. Ступні покручені, пальців немає. – Купіть мені мазь лєвоміколь, вона приостанавлює гниль. Просив врачів, щоб ампутірували ногу хоч до коліна. Так болить, що не можу терпіти. Одні вєруючі обіцяли забрати в больницю, але потом відказалися від мене. Подивилися, що я нечистий, у голові воші.
Володимир Михайлович підкладає поліно в пічкубуржуйку. Товариш у брудній коричневій дублянці кидає в суп дрібку солі.
– Хто тебе просив? Ти пересолив, – сердиться Дідошак.
Намагається виловити ложкою сіль, хлюпає супом на товариша. Той замахується, але відходить.
– Мене еменесники назначили старшим по палатці. Я дивлюся, щоб порядок був. То ці вурдалаги мене хотіли вночі набити, – Володимир шепелявить, у нього бракує зубів.
Він родом із села Мазурівка Тульчинського району Вінницької області. Має середню медичну освіту, працював ветеринаром.
– Помагав товаришу орати город. Трактор перекинувся на мене. Получив чотири переломи таза, рік лежав нєдвіжимий. З жінкою прожили 20 років. Узяв її з двома дітьми, дуже полюбив. Красіва була, дочка Оля в нас родилася. Жінка Валя сказала: "Ти інвалід, а я не можу трьох дітей сама содєржати". Я обідився, взяв костилі, пару светрів і штанів, кусок мила й пішов на вокзал. Думав, пожаліє, верне. А вона прийняла другого чоловіка.
Затуляє долонями обличчя й труситься від плачу.
– Тепер 12 років без дому. Позаторік зустрів Валю. Якраз сидів із простягнутою рукою. Вона мене як побачила, геть відвернулася. Сказала малій, щоб не підходила до мене.
Василь Олексійович, 50 років, підкидає у вогонь ялинову гілку. Він неголений, на руках грубі нігті. Родом із села Нова Прилука Липовецького району Вінниччини.
– Хвоя вбиває мікроби, – говорить. – Я тоже оказався бомжом через баб. Два рази був жонатим. Перва жінка Валя була дуже ревнива. Побачила мене в кафе з другою і сказилася. Я тоді був директором Дому культури на сємєнному заводі, а та жінка робила у філармонії. Рішали вопроси по роботі, нічого лишнього. Через тиждень Валя на зло мені зібрала вєщі й поїхала до сестри в Ізраїль. А я їй на зло поїхав на заробітки в Москву.
1997го пише мені товариш пісьмо, що моєї мами вже два роки нема. Вмерла, а двоюрідна сестра мені не сообщила. Я всьо кинув, приїхав. У маминій хаті чужі люди живуть. Сестра оголосила мене безвісти пропавшим і продала її.
47річний Олександр Щось їсть із півлітрової банки.
– Мівінку запарив. Хочеш, дам ложку? – пропонує. Я відмовляюся. – Через бабів – усі проблєми. Я сам із Казахстану, 1985го приїхав жити до бабушки в Летичів. Пішов робити у воєнізірованну охрану. Охраняли садки. Розщитувалися натурою. За сезон заробив 7 тонн яблук. Затарювали КамАЗ і їхали торгувати на Москву. Вертався з повними карманами бабосів. Пішов на діскотєку, познакомився з дєвочкою. Мені 22, а їй 17, полячка, звали Валентиною Разумовською. Через два місяці поженилися, я сам оплатив свадьбу. А потом гроші кончилися. Вона така: опа, давай розводитися, я в тобі розчарувалася. Розбіглися.
Потом знову зійшлися, тільки вже не розписувалися. Родилася в нас дівчинка. Я повіз у Росію яблука. Під Новий рік спішу додому, до сім'ї. А 1990ті: накупив у Москві окорочків, канфєт, магнітолу. Приїжджаю до тьощі. Завалюю в хату з цими пакетами. Виходить тьоща: "А Валі нема. Вийшла заміж". А той удовець. Багатий. Має двохетажну кірпічну хату у Вінниці й двоє дочок. Я цілу пляшку горілки залпом випив і пішов жити на вокзал. Знакомі казали: "Бачили твою. Така розодіта в шубу, кожанки, на кожному пальці по два кольца, кульчики". А п'ять год назад той удовець забрав в неї всьо барахло і вигнав. Бачив її на Урожаї (ринок у центрі Вінниці. – "Країна"). Ходить почті така, як я.
По материалам: gazeta.ua
