Журналісти з’ясували, яку "велику рибу" ловить Луценко (ВІДЕО)

17 апреля 2017 г. в 10:59

Юрій Луценко – вже четвертий генеральний прокурор, призначений після Майдану. Майже рік на посаді. Та вже зараз можна робити проміжні висновки і з’ясувати, чим запам’ятається робота цього органу під керівництвом Луценка. Час від часу Генеральний прокурор розповідає, скільки хабарників та інших злочинців затримано за його участі, називаючи це красномовним "Ще одну велику рибу спіймали". Проте згодом навіть Президент Порошенко трохи потролив Луценка, сказавши, що "поки це все нагадує спортивну риболовлю: зловили, показали, відпустили..."

Програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») прицільно спостерігала за діяльністю Юрія Луценка на посаді генпрокурора України з метою зрозуміти, а чи не заважає хто Луценко "рибалити", і встановили таке.

Юрій Луценко став генпрокурором 12 травня 2016 року. Події того дня розгорталися з блискавичною швидкістю. Президент Петро Порошенко підписав ухвалений закон, який дозволяє обіймати посаду генпрокурора особі без юридичної освіти, а вже буквально через кілька годин підписаний закон був опублікований у спецвипуску газети Верховної Ради «Голос України». А близько 6-ї вечора після запитань до кандидата на посаду парламент віддав 264 голоси, призначивши Юрія Луценка генеральним прокурором України. «Ми не маємо можливості далі чекати», – наголошував того дня Порошенко з трибуни парламенту, подаючи до розгляду кандидатуру Юрія Луценка на цю посаду. За словами самого Луценка, він став очільником ГПУ, бо «суспільство вимагає закону і справедливості»: «Закону, який має бути однаковим для всіх. Той, хто вчинив злочин, має відповісти, і байдуже якого кольору в нього партійний квиток». «Схеми» поцікавились у генпрокурора, чи є нині вплив на роботу ГПУ або на нього особисто з боку народних депутатів Кононенка, Грановського чи будь яких інших політиків. «Так. Генеральна прокуратура перебуває під впливом багатьох чинників, зокрема народних депутатів, – зауважує Луценко. – Наприклад, пан Кононенко голосував за удосконалення закону про заочне осудження, яке потрібне для початку процесу над Януковичем, а інші депутати не голосували». При цьому він наголошує: на його службову діяльність «не впливає жоден народний депутат або інший політик».

Як правильно зловити Насірова?

2 березня 2017 року поки НАБУ і САП проводять обшуки у Державній фіскальній службі, її очільник Роман Насіров опиняється у відомчій лікарні «Феофанія». За день до його затримання знімальна група програми зафіксувала «Лексус», яким користується голова ДФС, коли той виїжджав із території Генеральної прокуратури. Той самий «Лексус» Насірова можна було помітити і біля відділення лікарні «Феофанія». Чи не найпершим на захист голови ДФС сюди приїхав адвокат Олег Маліневський – один із партнерів адвокатської компанії FCLEX. На її сайті зазначено, що саме він відстоював інтереси відомого бізнесмена Андрія Адамовського у суперечках довкого столичного ТРЦ SkyMall. На той момент бізнес-партнером Адамовського був Олександр Грановський, який нині є народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка», член парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя. Також у ЗМІ його неодноразово називали «неофіційним куратором судової системи та органів прокуратури». Депутат Грановський одразу публічно спростував зв’язки з адвокатом Маліневським. «У зв’язку з тим, що почав отримувати численні дзвінки від журналістів на тему моєї можливої участі у справі Насірова, повідомляю, що а) жодним чином у долі Романа не задіяний, ніхто мене про це не просив, крім журналістів; б) у мене немає у власності ніяких юристів, включаючи Маліневського , з яким я не маю жодних справ, починаючи з 2014 року», – зазначив він. Однак 13 липня 2016 року «Схеми» зафіксували, як вони удвох проводили зустріч у ресторані «Горчица». На ній був присутній і старший партнер фірми FCLEX Віктор Барсук.

Про що Кононенко консультується у Луценка?

Близький соратник депутата Грановського, депутат та друг президента Ігор Кононенко також відвідує ГПУ. «Схеми» зафіксували, як «Ауді», якою він користується, чекає біля Генпрокуратури. За півгодини виходить і він сам, до нього одразу підходить колега по франкції, депутат Сергій Трегубенко. Наступного разу знімальна група побачила, як автівка, якою користується Кононенко, не паркується біля Генеральної прокуратури, а заїжджає прямо на її територію після 9 години вечора. На запитання журналістів про мету цих візитів, депутат не відповів. Натомість генеральний прокурор повідомив, що Кононенко приїжджає консультуватись у питаннях фракції у парламенті.

Чому Пашинський вечорами ходить до ГПУ?

31 січня 2017 року після закінчення робочого дня з території ГПУ виїжджає «Мерседес», на задньому сидінні якого – депутат від «Народного фронту» Сергій Пашинський. Рівно за місяць до цього (у переддень Нового року) він з нагородної зброї відкрив вогонь по цивільній особі. Тоді резонансну справу почала розслідувати прокуратура Київської області. Після допиту в обласній прокуратурі Пашинський наголошував, що «повністю співпрацює зі слідством» і «добровільно видав все, що потрібно було видати, слідству». Але вже в перший робочий день парламенту обмовився, сказавши, що «найбільше зацікавлений у тому, щоб слідство було проведено необ’єктивно і упереджено». 9 лютого 2017 року журналісти «Схем» вдруге фіксують автомобіль Пашинського, коли той виїжджає з території ГПУ (і знову після закінчення робочого дня). Депутат посянює, що «регулярно відвідує» Генпрокуратуру, адже він є головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони. Про те, чи не впливає Пашинський через такі регулярні візити на перебіг слідства, журналіст «Схем» поцікавився у генпрокурора. Він запевнив, що «не спілкується щодо цієї події» з ним і додав: «Думаю, що йому вистачає і досвіду, і розуму не обговорювати це з працівнками правоохоронних органів». За словами Луценка, Пашинський нашкодив собі своєю медійною активністю, особливо першим постом, чим «викликав максимальну недовіру» (і його зокрема). На запитання журналістів, чому ж тоді автомобіль Пашинського двічі виїжджав з території ГПУ після закінчення робочого дня, генпрокурор відповів: «Наскільки я памятаю, він обговорював проблеми ВПК (військово-промислового комплексу)».

Після провалу реформи прокуратури попередніми постмайданними очільниками ГПУ Юрій Луценко прийшов керувати нереформованим органом, де панує стара система. Повернути довіру людей, задовольнити запит суспільства на справедливе покарання злочинців, незалежно від їхнього статусу – це виклик для генпрокурора ще й без юридичної освіти. Але чи ставив собі це Луценко взагалі за мету? За рік не було публічних протестів Луценка проти втручань представників інших гілок влади, парламенту чи президента в роботу прокуратури. Натомість місяці спостережень показали, як політики, депутати, здебільшого з провладних політсил, масово відвідують ГПУ. Дехто у справах, про які не готовий говорити публічно. Та часто – у позаробочий час.

zrada.today

EXMO affiliate program