20 марта 2014 г. в 22:29
Колишній житель Сарненського району, що на Рівненщині, а нині кримський бізнесмен Валентин, який днями задля порятунку привіз свою родину у поліську глибинку, не може стримати емоцій.
«Якщо хтось думає, що у Криму більшість населення підтримує Росію, то ви помиляєтеся, бо насправді там 95 відсотків за Україну! Українські військові, які ходять між «російськими гоблінами», пошепки, аби ніхто не почув, інакше можуть забрати в невідомому напрямку, вітаються один з одним «Слава Україні!».
Спілкуючись із загарбницькими вояками, складається враження, що вони – як роботи: нічого не чують, нічого не бачать. Натомість говорять: «Крым уже наш! Завтра мы пойдем на Украину, ведь это не Украина, а Россия. Скоро вся Молдова и всё до Польши будет нашим. А если поляки рыпнутся, то и они пойдут туда же!».
Пан Валентин розповідає, що ще тиждень тому й сам думав, що це балачки, але коли племінник зателефонував зі школи і повідомив, що там військові з автоматами, зрозумів, що Беслам тепер у Криму. «Військові мовчать, бо у них там сім’ї. Та й що їм говорити, коли Путін виплачує зарплату рядовому від 5 тисяч гривень, а офіцеру – від 12 тисяч? Вони лише мовчки плачуть. Уявіть собі: кремезні спецназівці плачуть!», – розповідає Валентин.
«Нині у нас така ситуація, що якщо ти заговориш українською мовою, це вже біда, – продовжує співрозмовник. – А якщо ти ще й із західної України, то взагалі можеш зникнути. Людям ламають руки і ноги, вони переховуються у підвалах і молять, аби їх вивезли звідти. Якщо хтось сумнівається у моїх словах, можу провести екскурсію але лише в один кінець, бо назад навряд чи випустять. Якщо хтось думає, що там все спокійно – ні! Татари вже накручені настільки, що от-от почнуть різанину. Вони готові до цього. Зрозумійте, війна вже почалася!».
Під час розмови до Валентина зателефонували знайомі й просили допомогти виїхати з Криму, але говорили при цьому обірваними словами, щоб ніхто не зрозумів. Його друзі-військові нещодавно подали у відставку, зазначивши, що не хочуть воювати проти своїх рідних. Їх ще й досі переслідують, звинувачуючи в тому, що вони завербовані бандерівцями.
