Чиновники – найбільш небезпечний корупційний прошарок для нашого суспільства

Чиновники різного рівня вже звикли брати оплату за свої послуги

Те, що «питання корупції» для українського суспільства – актуальні й болісні, цілком очевидно. Чиновники різного рівня вже звикли, наче як і годиться, брати «оплату» за свої «послуги», які, по суті, є їхніми службовими обов’язками. Що ж до громадян, то вони, на жаль, звикли давати гроші за ці «послуги». Чи можете ви собі уявити, що одного дня раптом усі припинили брати і давати хабарі? Скажете – фантастика. Але зменшити рівень корупції в країні, змусити потенційного хабарника вчасно зупинитися – реально. Про те, як це зробити і що вже зроблено, – в інтерв’ю з начальником ГУБОЗ МВС генерал-майором міліції Валерієм Коряком.

–    Валерію Володимировичу, яким є основний критерій успішності боротьби з цим явищем?

– Без усунення корупційної складової неможлива реалізація економічних і соціальних реформ у державі. Від ефективності наших зусиль у протидії хабарникам залежить рівень довіри громадян до влади. Упродовж кількох останніх років у державі зроблено послідовні кроки щодо законодавчого та нормативного забезпечення системної боротьби з цим ганебним явищем. Так, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», Президент схвалив Національну антикорупційну стратегію, а Кабінет Міністрів затвердив Державну програму щодо запобігання і протидії корупції.

Що ж до основного показника ефективності боротьби з корупцією, то це притягнення до відповідальності чиновників, насамперед керівників, які працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування та контрольних структурах. Тут не повинно бути винятків: винен – відповідай за законом.

Наші зусилля сконцентровані на викоріненні хабарництва серед високопосадовців. Саме вони – найнебезпечніший «корупційний прошарок» для нашого суспільства. Навіть один хабарник, що працює в тій чи іншій державній установі, здатен заплямувати авторитет влади в очах співгромадян.

–    Зважаючи на повідомлення ЗМІ, минулий рік та початок цього видалися доволі «врожайними» для правоохоронців. Борці з корупцією дедалі частіше «зачіпають» дуже поважних осіб із різних відомств. Мабуть, і гроші в їхніх кишенях «крутяться» чималі?

– За цей період середній розмір задокументованого хабара по Україні сягнув близько 45 тис. гривень. Але суми «матеріальної допомоги» для окремих чиновників, які чомусь вважали себе недоторканними, значно більші за «середньостатистичну». «Рекордсменом» виявився начальник одного з управлінь Донецької облдержадміністрації, якого працівники Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю затримали за хабар у розмірі майже 140 тис. євро.

У лютому Антикорупційне бюро ГУБОЗ спільно з Генпрокуратурою затримало одного з керівників Апеляційного суду Херсонщини, що одержав 100 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо права власності на оздоровчий комплекс.

Нині наш підрозділ разом із Генеральною прокуратурою України напрацював досвід, методику та алгоритм спільної реалізації оперативних матеріалів із виїздом у конкретний регіон та затримання хабарників, які обіймають особливо відповідальні посади.

–    Найкорумпованіші галузі – це…

– …Це вже «традиційні» бюджетні та земельні відносини, приватизація. Цього року щочетвертий виявлений факт хабарництва був пов’язаний з бюджетними коштами, щодесятий – із вирішенням земельних питань. Передано до суду п’ять кримінальних справ стосовно організованих груп, до складу яких входили чиновники з органів влади та місцевого самоврядування. Учасників однієї з ОЗГ, які обіймали керівні посади в райвідділі Держкомзему на Запоріжжі, затримали за систематичне одержання хабарів під час вирішення земельних питань. Окрім того, викрито членів тендерного комітету МОЗ України, які закуповували вакцини за завищеними цінами, службових осіб сільради з Одещини, райвідділу Держкомзему з Луганщини, що незаконно відчужували земельні ділянки.

Зауважу й на ще одній важливій лінії нашої роботи – це викриття адміністративних корупційних правопорушень. У січні–лютому цього року до суду передано понад 200 протоколів, складених за матеріалами ОВС. Зокрема, до відповідальності притягують перших заступників голів облради та райдержадміністрації, міського голову, очільника й заступників голів двох райрад, суддю обласного господарського суду, заступника директора Департаменту ветеринарної медицини та інших осіб. Якщо суд визнає чиновника винним у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення, то останній повинен сплатити штраф і звільнити посаду.

–    Валерію Володимировичу, ми вже говорили, що нове антикорупційне законодавство – суттєва допомога правоохоронцям. Але, як відомо, ідеальних законів не буває. Що потрібно ще зробити для вдосконалення роботи на цьому напрямі?

– Недоліки чи переваги будь-якого закону найкраще оцінювати на практиці. Наприклад, у багатьох країнах використовують так званий метод контрольованого хабара, коли чиновник одержує привабливу пропозицію, що втілена в конкретній сумі, за вирішення якогось питання. Такий процес відбувається під контролем правоохоронців, а «презент» пропонує поліцейський чи агент. Якщо службовець вирішить узяти «підношення», то, звісно, його затримають і засудять. Коли ж він працює чесно – йому боятися нічого. Про кримінальну пропозицію він повідомить «куди слід». Проте, на жаль, такі методи викриття хабарництва в нас заборонені, за їх застосування передбачена кримінальна відповідальність за ст. 370 Кримінального кодексу України (провокація хабара або комерційного підкупу). Вважаю, що насправді західний досвід та підхід до вирішення проблеми – дієвий профілактичний захід проти хабарництва, який слід узяти на озброєння й нам.