Хто вони, фродери?

Унікальність справи полягає в тому, що в Україні, та й в інших країнах СНД, такі оборудки ще не розслідувалися.

Поєднуючи приємне із підлим
Йдеться про фродерів (fraud (англ.) – обман) – шахраїв, які використовують ресурси мобільного зв’язку для отримання матеріального зиску. Аферисти такого штибу з’явилися в Україні близько трьох років тому, вони запозичили досвід авантюристів зі США та Росії, адаптувавши механізм облуди до українських умов. Одна з таких «артілей» і потрапила у поле зору убозівців. Її оперативна розробка тривала понад рік.

Зі слів слідчого в особливо важливих справах СВ УБОЗ Донеччини Ярослава Ющенка, який займався цією справою, група складалася з 5 чоловік віком 27-37 років, одна з них – дівчина. Їхню діяльність можна умовно розділити на два сегменти. Перший – це отримання бонусних балів, тобто, віртуальних грошей шляхом здійснення фіктивних дзвінків. Другий – переказ цих балів як безготівкових коштів і подальше конвертування їх у готівку.

– Змовники застосовували різні способи заволодіння кош­тами операторів стільникового зв’язку, – розповідає Ярослав Ющенко. – Спершу ділки офор­мляли контракти на  користування послугами мобільного зв’язку на підставних осіб або заволодівали контрактними номерами через зловживання довірою. Згодом вони телефонували на прайм-номери – робили дорогі дзвінки, за які певні зарубіжні компанії виплачують комісійну винагороду – 5-10% від «наговореної» абонентом суми.

 

Ноу-хау фігурантів у тім, що за короткий проміжок часу вони забезпечували масовість таких дзвінків. Тобто, спритники надсилали виклики з контрактних номерів, а за них український оператор, відповідно до підписаних міжнародних договорів, перераховував кошти на адресу закордонних роумінг-партнерів. Останні ж скеровували комісійну винагороду за надання послуг голосового трафіка на банківські рахунки, вказані аферистами під час укладення договору. До речі, контрактний номер використовувався один раз, бо оператори потім блокували його через несплату послуг мобільного зв’язку.

Зазвичай, мобільні прайм-номери працюють в автоматичному режимі. Це може бути все, що завгодно: секс, казки, читання Біблії, інформація щодо відкриття візи тощо. Та от згаданих умільців це не цікавило. Вони адаптували спеціальні комп’ю­терні програми, які давали змогу телефонувати в заданому алгоритмі. Водночас, коли їхні мобілки надовго з’єд­нувалися з абонентом у Сомалі, Сьєрра-Леоне, Мадагаскарі, Грузії, Литві, лиходії могли перебувати в барі, на пляжі, де завгодно. Для того, щоб мобільний оператор їх швидко не заблокував, вони, аби провести операцію, виїжджали в туристичні тури до Африки чи Азії, поєднуючи приємне із підлим.

 

 

«Відмили» в офшорі й поклали у «конверт»
Звісно, фродерська комбінація не виникає знічев’я. Шахраї, вивчаючи роботу мобільного зв’язку, шукають прогалини у бонусній програмі оператора, в порядку оформлення конт­рактних номерів чи підключення додаткових послуг.

 

Вивчалась і правова та технічна база оператора стільникових послуг. Адже щодо одного оператора шахраї проводили маніпуляції з бонусною програмою, а щодо іншого – із дзвінками на прайм-номери, яким передували певні тести.

 

Два-три тижні підготовки завершувалися «перемовинами» тривалістю від кількох годин до двох діб! Усе заради щедрих комісійних.

– Щоб отримати зиск, шахраї спочатку використовували реквізити деяких конвертаційних центрів, – продовжує Ярослав Ющенко. – А коли правоохоронці поклали край діяльності «конвертів», злочинці вже самі створили низку суб’єктів господарювання, використовуючи їх для отримання готівки. На останньому етапі, починаючи з 2009-го, вони використовували реквізити підконтрольних їм офшорних підприємств. Фактично, гроші перекидалися з банківських установ інших країн на рахунки фігурантів в Україні, де їх знімали готівкою.

 

Офшори використовувалися для того, щоб їх не можна було вирахувати, оскільки номінальні керівники тих підприємств мешкали за кордоном і навіть на інших континентах. Саме це і створило проблеми для слідства, адже доводилося витрачати багато часу для отримання з-за кордону відповідей на офіційні запити.

 Управляли ж цими рахунками злочинці з допомогою інтернетбанкінгу. До речі, відповідальною за роботу з офшорними рахунками була пані. Упродовж двох із половиною років за епізодами, направленими до суду, операторам мобільного зв’язку угруповання заподіяло збитку на майже 15 млн гривень!

 

Спритникам інкримінують і шахрайство в особливо великих розмірах, і заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, і фіктивне підприємництво та багато чого ще. У ході розслідування цієї неординарної кримінальної справи на рухоме і нерухоме майно обвинувачених було накладено арешт (мінімум, на 8 млн грн). Примітно, що в аферистів лише під час одного обшуку було вилучено три ноутбуки та 250 мобільних телефонів!

Серед постраждалих – і оператори, і абоненти
Затримували лиходіїв по черзі – з квітня по вересень 2010-го. Першим сів за ґрати лідер групи – 36-річний житель Донецька. Його головний помічник і водночас земляк «підсів» до нього не відразу. Так вийшло, що за добу до обшуку він із компаньйонкою виїхав задля проведення чергової мобільної «операції» за кордон.

 

Про те, що «контора погоріла», дізнався від поплічників. Повертатися довелося через Росію – відтіля «манівцями» потрапив до України. Дівчина переховувалася у рідні, а «колега», який мав спецпідготовку з виживання в екстремальних умовах, кілька місяців жив у наметі в лісі на Харківщині. Там його і затримали слідчі донецького УБОЗу.

 

До речі, оперативники зробили чималий вклад у знешкодження цього «спрута», ретельно документуючи діяльність фродерів. Наразі всю цю «спритну п’ятірку» заарештовано. Цікаво, що деякі її члени працювали дилерами мобільних операторів – торгували ваучерами поповнення рахунку, сім-картами, підключали кон­тракт­ників – як мовиться,  були в темі.

Зі слів слідчого, фродери завдають збитків не лише операторам мобільного зв’язку – побічно від них страждають і звичайні абоненти. Сотні одночасних дзвінків в одному напрямі створюють перевантаження мереж, виникають суттєві неполадки. І не треба бути фінансистом, щоб зрозуміти: збитки операторів здебільшого компенсуються за рахунок простих користувачів.

 

Якщо зупинити цей вид незаконної діяльності, то і якість зв’язку покращиться, і, можливо, цінова політика зміниться. А ось для запобігання таким аферам необхідно вдосконалити способи захисту стільникових мереж, зокрема, на законодавчому рівні.

Ірина ГРИНОВЕЦЬКА, м. Донецьк