Як захиститись від домашнього насильства?

Жінки потерпають більше від домашнього насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування та загибелі в автомобільних катастрофах разом узятих. Однак, офіційна статистика не відбиває реального стану насильства в сім’ї через те, що більшість жертв не звертаються за допомогою в правоохоронні органи.

Насильство існує в усіх соціальних групах, незалежно від рівня доходу, походження, становища в суспільстві.

Об’єктом домашнього насильства можуть бути окремі члени сім’ї, проте насильству в сім’ї переважно піддаються жінки. Як правило, це матері домашніх тиранів або їх дружини.

Насильство – це завжди частина поведінки людини, яка намагається контролювати і підпорядкувати собі сім’ю. Воно рідко починається з побоїв. Зазвичай йому передують тривожні сигнали, які з часом наростають. Досвід більшості жінок показує, що під час знайомства їх партнери не агресивні і не прагнуть до тотального контролю над ними. Проблеми починаються під час спільного життя. Як показує практика, спочатку має місце психічне насильство, яке у певний момент доповнюється різними за ступенем тяжкості фізичними діями, а згодом фізичне насильство доповнюється економічним.

Щоб самостійно протистояти насильству, необхідно знати своєрідні етапи розвитку чоловічої жорстокості.

І фаза. Чоловік стає більш роздратованим і напруженим. Зростає кількість образ, крику і морального тиску.

ІІ фаза. Напруга зростає. Ви починаєте сперечатися і намагаєтесь захищатись, викликаючи в ньому ще більше роздратування. У відповідь він може штовхнути, ударити.

ІІІ фаза. Чоловік починає просити вибачення і обіцяє змінитися. Ці зміни викликають сподівання, що відносини ще можна врятувати, що насильство більше не повториться. Але, як правило, відносини, що супроводжуються насильством, розвиваються за сценарієм кола: після фази «пом’якшення» настає новий, ще більш жорстокий виток.

Як же захистити себе і дитину?

- Якщо суперечці запобігти не вдається, постарайтеся вибрати для неї кімнату, з якої в разі необхідності можна легко вийти;

- намагайтеся запобігти суперечкам у ванній кімнаті, кухні, де є гострі і ріжучі предмети;

домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію, якщо почують шум і крики з вашої квартири;

- у безпечному, але доступному для вас місці сховайте необхідну суму грошей, ваш паспорт, свідоцтва про народження дітей, медичні карти на вас і на дітей.

Якщо ситуація критична, то залишайте дім терміново, навіть якщо не вдалося взяти необхідні речі. Пам’ятайте! Під загрозою знаходиться ваше життя.

Зверніть увагу! Третина дітей в Україні щороку спостерігають насильство в сім’ї. Діти, матері яких зазнали знущань, у 6 разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, 50% з них схильні до зловживань наркотиками та алкоголем.

Тому не залишайтеся з бідою наодинці, не бійтесь звертатись у правоохоронні органи, не мовчіть про свою проблему в колі сім’ї та друзів.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» члени сім’ї, які вчинили насильство, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність, відповідно до закону. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить норму про встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису.

За допомогою можна звернутися:

- до дільничного інспектора міліції;

- до центральної районної лікарні;

- до кримінальної міліції у справах дітей;

- до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- до відділу освіти, молоді та спорту.

Також до ваших послуг «гаряча лінія» Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна»: 0800500335.

«Гаряча лінія» є безкоштовною для всіх осіб, які дзвонять у межах України. Також є короткий номер 386. Це для дзвінків з мобільних телефонів, вони є безкоштовними для абонентів «Київстар», МТС та Life. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію Центру «Ла Страда-Україна», ви зможете отримати кваліфіковану психологічну допомогу, інформаційну та юридичну консультацію. Консультанти також порадять, куди можна звертатися в подальшому, зокрема, спрямують до реабілітаційних центрів або притулків.

Людмила Олексієнко, провідний спеціаліст Гадяцького районного  управління юстиції
По материалам: bazarmedia