30 сентября 2022 г. в 06:40
Нарешті з’ясувалося чим російське командування збирається зупиняти український наступ у північній частині Луганської області. Так, це підрозділи 2-ї гв. ЗВА ЦВО. По лінії Зарічне — Кремінна розгортаються «недовідновлені» БТГр-и 21-ї та 30-ї мсбр 2-ї ЗВА. Принаймні, фіксується 2 БТГр + ще 1 — на підході (висувається з півдня).
Ще 2 дні тому стало очевидно, що криза у противника південно-західніше Сватово не тільки зменшується, а починає все більше розростатися.
Про «оборону по Осколу» вже ніхто не згадував, стало очевидно, що якщо так піде й надалі, під загрозою опиниться й саме Сватовське угрупування противника. Тим не менш, якогось значного перегрупування сил й засобів противника на Сватовський напрямок, або в район Кремінної не спостерігалось. І це виглядало, м’яко кажучи, дещо дивно.
Адже навіть сліпому було помітно, що залишки 144-ї мсд 20-ї ЗВА, на які російським командуванням було покладене завдання, утримати рубежі західніше та північно-західніше Сватово — «не витягують» (ЗСУ почали успішне просування у бік Сватово зі своїх оскільских плацдармів), а те що залишилось від 2-х БТГр-ів 59-го тп та 254-го мсп дивізії відповідно почали відступати.
Так, в районі Красноріченського у противника були певні резерви зі складу 201-ї «військової бази зс рф в Таджикистані» (1.5-2 БТГр), які російське командування могло швидко задіяти на загрозливих для нього ділянках. Але воно чогось цього не робило, а меланхолічно так спостерігало, як усі його локальні контр-атаки в районі Рідкодуба та Шандриголово закінчуються безрезультатно і порепаним підрозділам 144-ї мсд доводиться відступати на північ та північний схід від «потужного рубежу оборони по Осколу». Логіку таких рішень російського командування, я навіть не візьмусь пояснити.
Але, ось нарешті, коли стало вже «дуже припікати», у російських штабах прокинулись й таки знайшли необхідні резерви у допомогу 20-й ЗВА.
На сьогоднішній момент, доля всього «Лиманського угрупування» військ противника (а це — 2 батальйони БАРС-у — 13-й та 16-й, а також «тактична група» «окремого кубанського мсп 2-го АК», це десь ще до 1.5 бтн), а відповідно й подальше становище всього Сватовського угрупування військ противника, залежатиме від 2-х «недовідновленних» БТГр 21-ї мсбр 2-ї гв. ЗВА, які, я так розумію, спробують зупинити передові підрозділи ЗСУ по рубежу Зарічне — Кремінна.
Але, щось мені підказує, що «особливо чіплятися» за Лиман та Ямпіль російське командування навряд чи буде. Йому набагато важливіше зупинити «укрупнення» плацдармів ЗСУ біля Петропавлівки та Дворічного — це явно є для нього більш небезпечним, ніж рятування залишків своїх «барсиків» під Лиманом.
Справа полягає в тому, що ОДНОЧАСНО це робити (утримувати й Лиман, й контр-атакувати позиції ЗСУ біля Куп’янська та Дворічної) — у росіян навряд чи вийде, навіть при умові введення у бій 2-3-х додаткових БТГр зі складу 2-ї гв. ЗВА.
Але саме цікаве, що одним Лиманом проблеми у російського командування у північній частині Луганської області не обмежуються. «Штурмовий» батальйон російської пвк у районі Верхньокам’янки, а також «зведена тактична група» 2-го АК в районі Спірного (до 2-х батальйонів зі складу 2-ї та 4-ї мсбр корпусу), явно відчуває деякий «дискомфорт».
Очевидно, що якщо ЗСУ вийдуть принаймні до Золотарівки, чи навіть до ЛНПЗ, ситуація для противника у всій цій зоні (Кремінна — Рубіжне — Сєверодонецьк — Лисичанськ), скажімо так, різко загостриться. А передумов до того, вже сьогодні — цілком достатньо (звісно, перераховувати їх я не буду).
