Молодь масово спивається, а торгаші активно в цьому допомагають

Упродовж 11 місяців 2010-го працівники кримінальної міліції у справах дітей склали майже 29 тис. адмінпротоколів за розпивання спиртного у громадських місцях, зокрема, понад 11 тис. – стосовно неповнолітніх. За порушення у сфері торгівлі спиртними напоями й тютюновими виробами складено понад 6,6 тис. протоколів.

 

Цей крилатий вислів із жартівливої пісеньки з фільму Леоніда Гайдая «Не може бути!» став популярним майже 40 літ тому. Як не дивно, та про справжній, глибинний зміст цих слів український законодавець задумався лиш нещодавно. Про те, що проблема не в пиві, а в культурі пиття, йдеться в ухваленому рік тому законі, що заборонив вживання пінного напою в громадських місцях.

 

Однією з причин закручування «пивних гайок» стала тотальна алкоголізація української молоді, до того ж, її основним чинником стали саме новомодні слабоалкогольні напої. Відомо, що нині на дискотеці на одну особу в середньому припадає кілька випитих пляшок пива.

Фатальне «полірування»
Літнім ранком у невеличкому місті Макарів, що на Київщині, сталося вбивство місцевого безхатченка Юрка, який жив неподалік автовокзалу. Чоловік збирав і здавав порожні пляшки й був цілком мирним. За попереднім висновком судових медиків, його смерть настала від побиття. До честі міліції, попри неочевидність інциденту (рання пора, свідки невідомі), злочин вдалося розкрити упродовж кількох годин.

 

Того ж ранку дільничні інспектори вже стукали у двері квартири одного з підозрюваних, а в нього довідалися ім’я поплічника. Після затримання молодики (одному щойно виповнилося 18 років, а інший ще неповнолітній) розповіли, що спонукало їх жорстоко розправитися з чоловіком.

Виявилося, що вечір напередодні почався легко і приємно: дискотека, пиво, гральні автомати… Після закриття центру розваг юнаки захотіли продовжити веселощі. Хлопці попрямували до кафе неподалік автовокзалу – на той час чи не єдиного відкритого закладу міста, в якому можна було вночі придбати пива. Купивши по пляшці «світлого», парубки побачили Юру, який сидів за одним зі столиків літнього майданчика.

 

Обурені «нахабністю» лайдаки молодики без зайвих пояснень почали його лупцювати, при цьому старший вискочив на стіл – аби було легше дістати ногою до голови нещасного. Переляканому бомжу вдалося вирватися й втекти. Він заховався в найближчих кущах. Тим часом друзяки, окрилені перемогою, вирішили йти до домівок. От тільки ще б пивка в дорогу…

Шинок уже закрився, однак хлопці з тим не збиралися миритися, тож наступних хвилин 15 грюкали у двері, вимагаючи продати пару пляшок пива. Щоб поз­бутися настирних відвідувачів, персонал задовольнив їхнє бажання. Юрій подумав, що несподівані агресори пішли, й необачно вирішив повернутися до столика. Невдовзі він знову, але на цей раз уже фатально, зустрівся із розбишаками.

 Вироком апеляційного суду Київської області старшому з хлопців присудили 8 літ неволі, молодшому – 7. Звісно, роль пивного допінгу в цьому випадку важко переоцінити.

Дорога до справедливості – через усвідомлення відповідальності
Під час рейду закладами торгівлі Алушти кримські правоохоронці виявили факт продажу цигарок і алкоголю 17-річному підліткові. Продавець не збиралася заперечувати свою провину. Однак згодом, після спілкування із власником ятки, жінка змінила цю позицію. Адже податкова інспекція наклала на «шефа» штраф – понад 13 тис. гривень, а селищна рада вирішила позбавити магазин ліцензії на право торгівлі спиртним та цигарками.

 

Продавчиня змушена була йти до матері юнака й вмовляти її змінити свої пояснення. Мовляв, міліція підіслала хлопця, аби організувати провокацію. Але ні матір, ні міліціонери на психологічний тиск не піддалися, змусивши власника магазину оскаржувати рішення податківців у суді.

Микола ГУЛЕВИЧ, м. Київ