15 декабря 2010 г. в 20:40
Тетяна Онопрієнко працює санітаркою в лікарні, і все, що сталося того
дня, бачила на власні очі. Каже, дідусь зайшов у травматологію з торбою в
руках. Попросив, аби вийшов завідувач відділення. Спілкувалися недовго.
Дідусь витяг пістолета, і почав стріляти в лікаря.
Тетяна Онопрієнко, свідок:
- Он говорит: "Что случилось?" Он говорит: "Жена парализована". Доктор
говорит - это, вообще-то, не по моей специальности, нужно ее
невропатологу показать. Ну, он стал стрелять.
Віктор, затриманий:
- Він переді мною двері як хлюпне. "Всё, мне с тобой нечего
разговаривать". Слушай, говорю, куда ж ты тикаешь от больных? И
стрельнув 2 чи три раза. Я не в нього цілився, а так.
Цієї миті в кабінет зайшов ще один лікар - стоматолог. Пенсіонер, не
довго думаючи, поцілив і в нього.
Євген Соломін, кореспондент:
- Розстрілявши лікарів, пенсіонер вийшов з лікарні і попрямував додому.
Весь цей час в руках він тримав заряджений пістолет.
Цю картину і побачив дільничний Володимир Чаплигін. Каже, намагався
зав’язати перемови з дідом. Але той близько не підпускав. І час від часу
стріляв у бік міліціянта. Так разом і дійшли до будинку старого.
Володимир Чаплигін, дільничний інспектор Лутугинського РВ міліції:
- Дошли домой, он спустил собаку. Я просто вывел его на переговоры.
Начали беседовать. Он стоял за забором. И когда он разболтался, я
схватил его за руку и выхватил пистолет.
Згодом виявилося, що в діда був ще один пістолет. У сумці ж лежала
літрова банка з бензином та кухняний ніж.
Володимир Чаплигін, дільничний інспектор Лутугинського РВ міліції:
- Разрешения на оружие у него не было. Он заранее готовился к этому.
Видимо, откладывал средства. Он готовился к этому и морально и
материально.
Нині слідство розглядає кілька версій злочину. Одна з них - старий у
такий спосіб вирішив поквитатися за стару образу на травматолога.
Мовляв, той свого часу не врятував після ДТП онука та невістку. Тим
часом, пораненим лікарям уже зробили операцію, і їхньому життю нічого не
загрожує. Діда ж доправили в СІЗО, де він чекатиме вироку суду.
Євген Соломін, Микола Рижченко.
Источник:
