На Сумщині вихованець дитячого будинку тричі втратив сім'ю

Тричі сирота. На Сумщині вихованець дитячого будинку кілька разів втрачав батьків. Після невдалої спроби усиновлення хлоп’я, неначе іграшку, повернули до притулку. А життя з рідною матір’ю виявилося гіршим, ніж у сиротинці.

Одразу після народження від Сергійка відмовилася рідна матір. У дитячому будинку його записали, як сироту, і виховували разом із іншими сумськими зозуленятами. Коли ж хлопчикові виповнилося три роки, його всиновила місцева медсестра.

Інна Білецька, керівник відділу Білопільського РВ міліції:
- Через некоторое время появилась биологическая мама, и начала терроризировать данную семью, чтобы вернуть себе сына, и как бы она сделала ошибку молодости.

Свою першу зустріч із ненькою малий Сергійко запам'ятав на все життя.

Сергій, вихованець дитячого будинку:
- Нетвереза була, її вигнали, сказали, вообще не пустять, якщо буде в таком состоянии приезжать.

Та біда сама не ходить. Невдовзі в сім’ї названих батьків почалися конфлікти, і подружжя розлучилося. Жінка не знайшла нічого кращого, як віддати дитину до інтернату. Шокованого хлопчака знову почали називати сиротою. А в день свого 16-річчя підліток взагалі з притулку зник. Шукали його майже місяць.

Інна Білецька, керівник відділу Білопільського РВ міліції:
- Мальчик находился у биологической мамы, которая его украла из школы-интерната, и два месяца держала его в квартире. Потом она начала закрывать его на балконе, оставляла его без еды.

Голодного й обідраного Сергія на одній з сумських вулиць знайшов міліційний патруль.

Сергій, вихованець дитячого будинку:
- У під'їзді був, на общому балконі був. Вечером заходив туди, щоб не замерзнуть, на батареї сидів.
- А поки ти з мамою був, вона пила?
- Пила.

За словами фахівців, поневірянь дитини могло й не бути, якби хлопець від початку потрапив у родину, що поставилася до нього не як до іграшки, яку можна повернути до магазину.

Олександр Могильний, керівник Київського дитячого будинку:
- Якщо за кордоном, то на це йде мінімум рік, щоби мали право взяти ту дитину. У нас він зовсім короткий. І за цей час просто не можна вивчити усіх кандидатів, і знать про них все. Одне - бажання, бо модно дитину взяти, а друге - можливості ваші. Чи ви можете дати цій дитині все необхідне. Бо ви несете відповідальність за цю дитину.

А дітям, що потрапили в халепу через горе-батьків - окрема порада.

Оксана Сафронова, головний спеціаліст центру соціальних служб сімї, дітей та молоді:
- Не залишатися наодинці зі своєю проблемою, не терпіти, не приховувати, а завжди знать, що у наш час є ті місця, куди можна звернутися. Від сусіда, від громадян, яких хвилює це питання . До будь-яких представників, чуть ли ни до ЖЭКа можна звернутися і сказати - от така ситуація.

Вже тричі сирота тепер знову в інтернаті, готується будувати власне життя. Згадує свою біологічну неньку й твердить: її досвіду нізащо не повторить.

Сергій, вихованець дитячого будинку:
- Шкодую, що з нею познайомився. Краще б я її не знав вообще. Вона мене двічі предала вже.

Андрій Герко, Оксана Москаленко, Кирило Коротких.

 

Джерело: НТН