11 августа 2022 г. в 09:30
Ймовірний удар України по військовому аеродрому з російською технікою в окупованому Криму 9 серпня відкрив нову сторінку у війні проти РФ.
Тоді як у Міноборони України іронічно нагадали, що «присутність окупаційних військ на території українського Криму несумісна з високим туристичним сезоном», Міноборони РФ продовжує наполягати на тому, що вибухи на аеродромі Саки біля курортної Новофедорівки спровокувала «детонація кількох авіаційних боєприпасів».
Коментуючи наслідки ймовірного удару по аеродрому Саки, звідки російські літаки регулярно злітали для атак України, спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів: «За вибухом, який ми спостерігали у відеоматеріалах, зрозуміло, що вражений склад їхніх боєприпасів — склад авіаційного озброєння, бо була серйозна детонація, отже склад таки був уражений. Уражені літаки Су-34, Су-24, можливо, гелікоптери».
Світові ЗМІ та експерти аналізують значення ймовірного удару ЗСУ по важливій цілі в Криму та розповідають про те, чому для російського диктатора Володимира Путіна визнання такого удару було б серйозним приниженням у війні проти України, а для його армії стає новою серйозною проблемою.
Агентство Reuters зі слів свідків пише про щонайменше 12 вибухів на авіабазі Саки біля Новофедорівки, і нагадує, що через вісім років після анексії Криму РФ використовувала його як один зі стартових майданчиків для повномасштабного вторгнення в Україну. Досі на півострові не бачили ані бомбардувань, ані артилерійських обстрілів, від яких страждають чимало регіонів України, нагадує АР.
«Москва могла б звинуватити Київ у перетині червоних ліній, якби Україна визнала, що атакувала територію, яку Росія вважає своєю», — припускає агентство. Проте, констатує АР, Міноборони РФ вирішило «категорично наполягати» на своїй версії про «детонацію кількох авіаційних боєприпасів». Тоді як Міноборони України обрало тон «явних натяків», який нагадує реакцію української сторони на більш ранні «непоясненні вибухи на території Росії», пише агентство.
The Telegraph пише, що вибухи на базі в Криму, «схоже, є безпрецедентною українською атакою». Газета аналізує «іронічні» коментарі Міноборони України та вважає «злегка завуальованим підтвердженням» ролі України слова радника голови ВП Михайла Подоляка, який заявив: «Майбутнє півострова Крим — бути перлиною Чорного моря, національним парком з унікальною природою та світовим курортом, а не військовою базою для терористів. Все тільки починається».
Видання наводить коментар Філліпса О’Брайєна, професора стратегічних досліджень Сент-Ендрюського університету, який назвав дії України «надзвичайно важливими».
«Показавши, що вони [українські сили] можуть завдати удару по Криму, вони ще більше „розтягують“ обороноздатність Росії. Тепер росіянам доведеться захищати величезну територію поза межами лінії фронту», — пояснює О’Браєн.
А Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, додав: «Ніхто не готував народ Росії до такого роду невдач».
The Telegraph також описує «сюрреалістичні» сцени паніки на кримських пляжах і звертає увагу на те, що російські пропагандистські телеканали не показували ці кадри.
Тим часом ще один британський аналітик Джеймс Раштон, який зараз перебуває в Україні, назвав удар по авіабазі в Криму «переломним моментом». «Велика частина території, яку вони [росіяни] раніше вважали безпечною, навіть від HIMARS та M270, тепер не захищена», — підкреслює він.
Агентство АР зазначає, що якщо причиною вибухів на авіабазі стали дії українських сил, то це «був би перший значний удар по російському військовому об'єкту на Кримському півострові». Автор матеріалу зіставляє офіційну версію Москви про інцидент з реакцією в Україні: «Міноборони Росії спростувало факт обстрілу бази Саки і заявило, що там вибухнули боєприпаси. Проте українські соціальні мережі гули від чуток про те, що удару було завдано українськими ракетами великої дальності».
АР називає «саркастичними» заяви Міноборони України про неможливість «встановити причину займання», і «загадковими» — коментарі Олексія Арестовича про те, що атаку в Криму могли вчинити або місцеві українські партизани, або ЗСУ за допомогою далекобійної зброї українського виробництва. Раніше, коли Росія повідомляла про численні пожежі та вибухи на складах боєприпасів на своїй території неподалік кордону з Україною, українська сторона здебільшого мовчала про ці інциденти, нагадує АР.
AFP констатує, що влада РФ «применшує ймовірність того, що ключова військова авіабаза була вражена українським вогнем».
Американський Інститут вивчення війни у своєму новому зведенні пояснює таку риторику російського Міноборони тим, що визнання удару ЗСУ підтвердило б неефективність російських систем ППО в Криму — через схожі причини РФ раніше так і не визнала удару по крейсеру Москва.
Однак версія РФ про вибухи біля Новофедорівки мало схожа на правду, вважають експерти ISW.
«Одночасність вибухів на двох різних об'єктах, ймовірно, виключає офіційну російську версію випадкової пожежі, але не виключає ні диверсію, ні далекобійний ракетний удар», — йдеться у повідомленні.
Аналітики ISW зазначають, що Україна могла модифікувати свої ракети Нептун для використання у наземних цілях (як це зробили росіяни з протикорабельними та зенітними ракетами), але поки що немає доказів, які підтверджують цю гіпотезу.
New York Times з посиланням на високопоставленого українського чиновника пише, що саме українські сили вдарили по авіабазі в Криму, хоча офіційно Україна «не підтвердила і не спростувала це публічно». Джерело видання не стало розкривати, який тип озброєння став причиною вибухів, заявивши лише, що «було використано пристрій виключно українського виробництва». За словами співрозмовника NYT, в атаці брали участь сили партизанського опору. Однак, чи здійснили вони атаку, чи лише допомогли ЗСУ вдарити по базі, джерело NYT розкривати не стало.
Видання зазначає, що удар по ключовій російській авіабазі в окупованому Кремлем Криму «посіяв сум’яття серед місцевих чиновників щодо його причини й того факту, чи можуть українські військові загрожувати цілям на півострові».
NYT окремо підкреслює значущість цієї події після восьми років анексії, за які РФ перетворила Крим з курорту на захищену флотом та укріплену військову базу, де весь цей час не бачили подібних атак. «Українська атака на сили РФ на Кримському півострові означала б значне розширення наступальних зусиль України, які до цього зводилися здебільшого до витіснення російських військ з територій, окупованих після 24 лютого, коли почалося вторгнення, — пише видання. — Однак ось уже кілька тижнів Україна перекидає війська і завдає глибших ударів за лінією фронту, аніж раніше, що сигналізувало про підготовку великого контрнаступу в Херсонській області та використання зброї більшої дальності, поставленої Заходом».
Автор матеріалу також пише, що ймовірний удар ЗСУ по Криму був би також «ганьбою» для Володимира Путіна, який часто говорить про незаконно анексований ним Крим як про «священну землю».
Видання звертає увагу і на той факт, що хоча Міноборони РФ не озвучило жодних припущень щодо можливої причетності ЗСУ до інциденту, рішення незаконно призначеного Кремлем «голови» Криму Сергія Аксьонова підняти рівень терористичної загрози до жовтого показало, що проросійські чиновники стурбовані безпекою на півострові.
NYT проводить паралелі між вибухами в Криму та затопленням крейсера Москва. Тоді РФ також заявляла про пожежу на кораблі, що призвела до «детонації боєприпасів», і заперечувала удар ЗСУ, наполягаючи, що судно затонуло «в умовах шторму». Але це не єдина аналогія.
«Так само, як і затоплення Москви, яка колись була символом панування Росії в Чорному морі, удар по військовому об'єкту в Криму мав би символічне значення як для України, так і для Росії. Півострів став не лише стартовим майданчиком для вторгнення на південь України, але й центром російських військових операцій у регіоні; базою для кораблів ВМФ Росії, які блокують українські порти; а також інженерною базою для відновлення доріг, залізниць та критично важливого прісноводного каналу — все, щоб закріпити владу Росії на окупованих територіях», — пише NYT.
При цьому Кремль просуває Крим як патріотичне місце відпочинку, гавань для багатих росіян, яким більше не раді за кордоном, і нібито мекку для студентів. Путін же, який неодноразово відвідував півострів з 2014 року, перетворив річницю анексії на щорічне «святкування» подія з промовами, концертами та «лісами російських прапорів», нагадує про символізм Криму в очах Кремля американське видання.
The Guardian наголошує на тому, як події 9 серпня в один момент змінили реальність для окупованого Криму та його російських гостей: «Можна було бачити, як тікали в страху російські туристи, які відпочивали на довколишніх пляжах. Це один із рідкісних випадків, коли півострів, окупований Росією з 2014 року, безпосередньо постраждав від бойових дій».
Видання відзначає «сардонічний» тон коментарів Міноборони України щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки та «заборони куріння у невстановлених місцях».
Британська газета нагадує, що саме на авіабазі біля Новофедорівки у 1945 році приземлилися Франклін Рузвельт та Вінстон Черчілль на шляху на Ялтинську конференцію у лютому 1945 року. Об'єкт знаходиться надто далеко (приблизно за 110 миль) від лінії фронту, щоб його могли вразити звичайні українські ракети наземного базування, проте він розташований у можливій зоні досяжності інших систем дальнього радіусу дії, аналізує The Guardian причини удару. Газета також наголошує, що за останню добу «почало з’являтися все більше чуток про ракетний потенціал України після того, як США вперше підтвердили постачання Києву протирадіолокаційних ракет великої дальності, призначених насамперед для ураження засобів ППО (імовірно, AGM-88 HARM). Зазвичай такі ракети запускають із літака на дальність до 90 миль (близько 144 км).
Нагадуючи про те, що ЗСУ вже продемонстрували здатність завдавати дедалі глибших ударів по окупованих Росією територіях за допомогою HIMARS, The Guardian перераховує ще кілька версій, які гіпотетично могли б пояснити удар по летовищу біля Новофедорівки. Серед них згадуються:
партизанська операція у самому Криму;
запуск українських ракет Нептун, якими, ймовірно, був затоплений крейсер Москва: такі протикорабельні ракети мають дальність дії близько 190 миль (300 км) і можуть використовуватись для ураження наземних цілей, пише The Guardian.
The Washington Post наголошує на позиції української сторони після вибухів у Криму: «Представники української влади [Михайло Подоляк — прим. ред.] попередили, що вибухи були „тільки початком“, і пообіцяли звільнити територію, анексовану Москвою у 2014 році».
Анонімне джерело в держструктурах США повідомило WP, що українські сили «ймовірно, завдали удару з використанням зброї, не наданої Сполученими Штатами». Він також повідомив, що США уточнюють в Україні деталі операції.
«Атака, якби вона була здійснена Україною, означала б драматичну ескалацію після майже шести місяців війни. Вона продемонструвала б вражаючу здатність українських сил — або їхніх союзників — завдавати ударів по [об'єктах армії] Росії далеко від лінії фронту, в глибині [окупованої] території, де російські туристи настільки впевнені у своїй безпеці, що відпочивають на піщаних пляжах Чорного моря поряд з базою», — пише WP.
Видання констатує, що офіційні коментарі Міноборони України були покликані, мабуть, «підколоти Москву» та «потролити росіян»
Кореспондент ВВС Вілл Вернон, наголошуючи на значущості ймовірного удару України по цілі в Криму, нагадує про «квазісвященний» статус, яким Росія наділила півострів — розглядаючи його як «історично» російську землю, яку Москва нібито тріумфально «знову здобула» в 2014 році. Хоча всі ці вісім років абсолютна більшість країн світу продовжує вважати Крим українським. «Настільки глибока атака по кримській території стала б серйозним приниженням для Путіна», — констатує журналіст ВВС. Він також нагадує про погрози, які лунали з Москви раніше щодо Криму — включаючи слова Дмитра Медведєва про «судний день» після гіпотетичної атаки півострова.
І хоча це перша серйозна атака в самому Криму, українські сили близько підбиралися до неї ще раніше, нагадує Вернон. У червні 2022 року ЗСУ завдали удару по чорноморських нафтових бурових платформах у кримських водах. А наприкінці липня російська влада заявила про удар безпілотника по штабу ЧФ РФ у Севастополі — БПЛА був нібито запущений з міста. Однак Україна тоді відкинула свою роль у цьому ударі. «Насправді ворог не ризикнув проводити день ЧФ РФ, а щоб вкотре не зганьбитися перед усім світом, побоюючись Збройних Сил України, вигадав привід скасувати заходи з нагоди так званого свята. Такими заявами ворог визнає свою ППО недієздатною і ставить під ще більший сумнів існування Кримського мосту», — попередили тоді у командуванні Військово-морських сили України, коментуючи інформацію російської пропаганди про удар «українського БПЛА».
