Один день з життя Беркута

Кожен службовий ранок В’ячеслава Ліпатова, командира одного із загонів одеського Беркута починається однаково -  із чашки зеленого чаю.

 

Служба продовжується у частині. Коротка стройова, підняття державного прапору і на інструктаж – дізнаватися, кого й за що сьогодні розшукують.

Вдень чергування проходить спокійно. Звичайні перевірки документів. 

Ближче до вечора напруга зростає.

В‘ячеслав Ліпатов, командир загону: 

Ось і  перший тривожний виклик: невідомий вирвав у жінки сумку.

    

Жанна - жертва нападу:

Дохожу до угла дома – я его не видела – и тут он хватает за сумку, начинает руку крутить и убегать. Я начинаю кричать, вызывать милицию. Вот ребята приехали –взяли меня к себе, мы начали ехать – по посёлку этому – и я указала на него. 

Злодія вдалося затримати. На руку зіграло вчасне повідомлення про злочин. Так буває далеко не завжди.

Минає ще кілька хвилин – і беркутівці вже затримують наркоділка.

 

Відбувається розмова між затриманим та співробітниками міліціі.

Что находится в данных пакетах? Трава. Трава – канабис-марихуанна? Да. Твоё? да. Для чего хранил? Для личного употребления. 

І хоч затриманий говорив, що зберігав зілля винятково для себе, залишається незрозумілим – чому наркотики були акуратно запаковані по дозах. Беркутівці залишають затриманого з операми, самі ж їдуть далі.

О десятій вечора черговий тривожний сигнал. Міліціонери хапаються за бронежилети і шоломи.

 

В‘ячеслав Ліпатов, командир загону:

Там большая драка – скопление людей – какие то мероприятия отмечали – сейчас разберемся. Факт в том что мы на такие вызовы выезжаем в средствах защиты – бронижилеты, каски. Ни кто не знает чем это может закончится.

На місце стає зрозумілим - причина виклику п‘яна бійка. Таких у великих містах по кілька на день. І якщо міліція не втрутиться вчасно - фінал можу бути фатальним.
  
Святкуючи власне весілля, чоловік-десантник перепив і разом із братом почав бити новоспечену дружину. Побачивши міліцію, чоловіки спершу заспокоїлися, а потім передумали.

Дебоширів привезли до найближчого відділу міліції. Тепер у міліціонерів починається найбільш нецікава частина роботи – паперова. Оформлення рапорту про затримання.

 

В‘ячеслав Ліпатов, командир загону: 

Будут составлены документы, будет записано в бортовой журнал. А уже решение по ним будет принимать участковый инспектор.

Після складення рапорту – знову патрулювання. Тепер міліціонери перевіряють ті території, куди машиною не проїдеш.

Ближче до півночі настає час вечеряти. На відміну від американських копів, які їдять гамбургери, чізбургери та запивають усе колою, наші міліціонери перебиваються простими домашніми бутербродами та водою.

Решта чергування минула без пригод.

Друга година ночі. Загін після чергування повертається на базу, де міліціонери повинні здати зброю, та написати підсумковий рапорт. Вже після цього вони зможуть трохи поспати у казармі.

Та й то – якщо не буде якогось форс-мажору. Така вже у них робота - Одесу захищати.

Подробности смотрите в вечернем выпуске передачи "Надзвичайні новини" в 19.25 на телеканале ICTV 

 

Один день з життя Беркута