4 марта 2012 г. в 17:30
Обвинувачений не був готовий провести решту життя за колючим дротом і оскаржив вердикт з надією на пом'якшення покарання
Наприкінці минулого року Апеляційний суд Донецької області у м. Маріуполі поставив крапку в гучній кримінальній справі стосовно засудженого Амерлі. Враховуючи важкість скоєного та характеристику особистості обвинуваченого, вирок першої інстанції, згідно з яким Амерлі було засуджено до довічного позбавлення волі, залишено без змін. Обвинувачений не був готовий провести решту життя за колючим дротом і оскаржив вердикт з надією на пом'якшення покарання. Проте домогтися свого так і не зміг.
Державне обвинувачення в цьому кримінальному процесі підтримував помічник прокурора м. Маріуполя Олександр Мироненко. Він розповідає, що поведінка Амерлі в залі суду була досить своєрідною. Чоловік всіляко намагався спростувати, так би мовити, «вперті» факти, однак не міг навести вагомих аргументів на свій захист, а лише повторював одну фразу: «у всьому винен господар будинку, який вчасно не хотів платити».
Обставини цієї кривавої історії вражають своєю зухвалістю та моторошними збігами. Все почалося ще влітку 2010 року, коли маріупольська родина шукала працівника для проведення ремонту. Тоді в їхньому будинку з'явився приїжджий чужоземець, який обіцяв виконати всі вимоги швидко й якісно. Він працював на совість, а ось замовник не поспішав з платнею, розраховувався частково, збільшував обсяг робіт, а зарплатня лишалася колишньою. На цьому ґрунті часто почали виникати конфліктні ситуації. У будівельника урвався терпець, і від вмовлянь він перейшов до конкретних дій. Але ніяк не міг вирішити, чим саме можна налякати свого роботодавця.
Як раз на цей час з Москви до Маріуполя всього на кілька днів приїхала погостювати у батьків дочка Катя. Її поява в будинку породила в голові зловмисника план до дії. Спочатку він узяв її наче в заручники, хотів таким чином, за допомогою шантажу, змусити батька повернути борг у сумі 700 гривень. Вимагатель обіцяв своїй полонянці, що вона не постраждає. Потім його охопило почуття страху, і він вирішив зв'язати їй руки, потім почав благати вибачити, і був готовий навіть відпустити свою жертву. Але раптом подумав про те, що вона заявить до міліції і його буде покарано. Душогуб почав душити дівчину телефонним кабелем, завдав 23-річній потерпілій два удари ножем, прив'язав до неї дві цеглини й кинув у колодязь, розташований у дворі будинку. Сам сів поруч й очікував на повернення господарів.
Цього дня і мати, і тато затрималися на роботі. Подружжя повернулося додому надто пізно, не підозрюючи, що тут уже відбулося та яка ніч чекає на них ще. Працівник вимагав сплатити борг негайно. Аби розрахуватися, серед ночі довелося їхати до знайомих. Отримавши гроші, в голові ремонтника почали народжуватися все нові й нові ідеї, відтак він остаточно заплутався. Чоловік так боявся бути спійманим, що скоював один злочин за іншим. Намагався вбити главу сім'ї, зв'язав його дружину та сина, викрав їх автівку.
Пошуками втікача у 2010 році займався начальник сектору карного розшуку Приморського РВ міліції Віталій Стефаніц. Згадує, до чергової частини райвідділу звернулася подружня пара, яка повідомила, що стосовно них громадянин Амерлі скоїв розбійний напад. До останнього батьки були впевнені, що від рук негідника окрім них ніхто більше не постраждав. Тіло Каті знайшли міліціонери під час огляду місця події. Судово-медична експертиза дала висновок: смерть настала від утоплення. Це означає, що коли злочинець кинув її тіло в криницю, дівчина була ще живою.
Маріупольські правоохоронці розшукали родичів обвинуваченого. Двоє дітей 53-річного батька називають жорстокою й запальної людиною. Як виявилося, він задушив не тільки Катю, таким же чином уродженець однієї з країн ближнього зарубіжжя розправився з жінкою на своїй батьківщині. Тоді він теж злякався й людське життя обміняв на своє спокійне існування. Адже та дама могла повідати суспільству, що насправді являє собою добропорядний професіонал-будівельник.
Будинок, який збудували батьки, немов фортеця, повинен був стати новим фундаментом для щасливого сімейного життя його господарів. Подружня пара працювала не покладаючи рук, аби звити затишне гніздечко для себе і своїх дітей. Тепер у цих стінах невимовний біль втрат. Навіть у суді батько померлої не висував жодних моральних чи матеріальних вимог, він просто просив призначити вбивці суворе покарання. Адже хіба можна відшкодувати втрату близької людини.
Вирок вже набув законної сили і засудженого ізольовано від суспільства. Час, який йому лишився, ремонтник-кримінальник повинен прожити за гратами, саме таке покарання передбачає ч.2 ст. 115 КК України – «умисне вбивство, вчинене повторно, з метою приховати інший злочин».
