20 мая 2020 г. в 10:40
Один зі спостережних постів у районі Катеринівки зруйнували днями
На сході доба минає без утрат для українського війська. Окупанти відкривали вогонь 6 разів. При цьому застосовували заборонені Мінськими домовленостями важкі міномети. Біля Катеринівки активізувалися ворожі стрільці протитанкових керованих ракет. Утім, цілять ними не по техніці, а по піхоті. Днями ракетою знищили один зі спостережних постів. Наслідки бачила кореспондентка "5 каналу" Вікторія Ковальова.
"Не дай Боже, тут снайпер буде, щоб не попав. І просто, щоб з кулемета не зачепило. Треба пересуватися швидко", – каже Олександр, військовослужбовець ЗСУ.
Швидко й пригинаючи голову знімальна група долає кілька сотень метрів до передових позицій неподалік Катеринівки. Усе – під канонаду ворожого обстрілу.
"Вони з тієї сторони стріляють. Що з лівої, що з правої. Нам просто чути. А з чого саме? Може з СПГ, може ПТРК. Я ж не бачу цього. Тільки чути по звуку", – говорить Олександр, військовослужбовець ЗСУ.
Свої укріплення окупанти ховають у лісосмузі.
"По весні, коли ще не було зелені, то було нічого. Було простіше. Було більше видно. Зараз "зєльонка" встала. Поскладніше стало все. ПТУРи були, СПГ, стрілецька, звісно, зброя", – каже Віктор, військовослужбовець ЗСУ.
"Зараз ризик дуже великий. Зараз усе зелене і все змішане. І відрізнити, хто рухається, дуже важко. Треба дуже пильно дивитися. І вірогідність щось, когось замітить. А якщо людина досвідчена, то взагалі не помітиш. Може дуже близько підійти", – говорить Володимир, військовослужбовець ЗСУ.
Далі Олександр веде до місця, де кілька днів тому вдруге народився на світ. Він саме вартував на посту, коли зрозумів – окупанти вистрелили в його бік.
Це один зі спостережних постів у районі Катеринівки, який Об'єднані сили вже не використовують. Днями окупанти його зруйнували, застосувавши протитанкову керовану ракету.
"Побачив вихід і різко почав падати в окоп. Відбувся різкий вибух. ПТУРом на мене полюють перший раз. Я ж не танк", – говорить Олександр, військовослужбовець ЗСУ.
Протитанкові ракети на цій ділянці фронту ворог застосовує не вперше, каже Микола. Він живе неподалік від армійських позицій. Згадує, кілька років тому українське військо тут уже втрачало людей і техніку.
"Тільки зійшлися, і одразу 2 машини наших. А я тут на городі був. То що з вертушкою і шнурком! Одне ж убило, розірвало! 2 медсестри у нас! Он в Андріївці медсестру, і в Кошанговці. Оті, що з вірьовочкою пускають", – розповідає Микола, мешканець Катеринівки.
Втрати побратимів найбільше не може пробачити Віктор. У свої 52 на фронт пішов, щоби повернути українські землі. Каже, за шість років війни ворог надбав чимало боргів перед бійцями та Україною. Армійці вірять, свого часу все повернуть сповна.
"Вони до нас прийшли і хочуть у нас забрати. Але це все-таки наша територія. Я далеко не згоден з цим. Я думаю, що кордони мають бути там, де вони і визначені. Але не тут. Ні на лінії на цій", – розповідає чоловік.
