14 августа 2022 г. в 09:30
Білоруський фактор завжди був як часовий механізм. Ми маємо розуміти, що в будь-який момент він може спрацювати. Вже навіть не про те мова, хто там погодився брати участь у війні Росії проти України, бо це все — наслідки роботи пропаганди. А про те, що тиск на самопроголошеного президента Білорусі відбувається надзвичайно сильний, аби він відкрив «другий фронт». На жаль, цей ризик є.
Для білорусів це буде катастрофа. Як для Росії стала катастрофою та військова кампанія, що вони почали 24 лютого, то для білорусів це буде ще більша катастрофа. Тому, що загибель навіть однієї-двох тисяч військовослужбовців — це буде перший раз в історії Білорусі з часів Другої світової війни, коли гинуть військові. І цей страшний епізод не прикрашатиме білоруську історію. Це буде її ганебна частина, і вона може стати кінцем того режиму, який на разі там править. Не те, щоб ми за той режим переживаємо, але він має думати, що для них участь у цій війні — це може бути кінцем, і дуже швидко.
Зараз ми фактично перехопили ініціативу у війні. Як це розвивалося?
У першій фазі війни росіяни відкрили щонайменше 10 операційних напрямків. І ці напрямки не могли підтримувати одночасно. Зробили величезну кількість помилок на самому початку війни, що дуже дорого їм коштували. Після великих втрат, після неможливості досягнути нормальних успіхів на абсолютній більшості цих напрямків, вони зупинилися, перегрупувалися і сконцентрували все на одному. Це був Схід України. Там вони досягнули деяких проміжних успіхів, але далі зупинилися, і в цей самий час Україна почала їм загрожувати на інших напрямах.
У Харкові почали їх відтискати, сформували угруповання і потенційну загрозу на півдні.
Вони запанікували, і десь місяць тому почали перекидати туди сили. І, знову ж таки, почали діяти на кількох напрямках одночасно і на декількох напрямках планувати свої дії.
Для Росії це дуже небезпечно, бо їхня організаційна структура надзвичайно централізована і не може ефективно працювати на кількох напрямках одночасно. Вони на це не здатні. Як це не дивно звучить для такої великої армії. Весь світ цьому дивується. Але це факт.
Тому ми говоримо про третю фазу війни, яка почалася на початку серпня. Звичайно, що перспективи для росіян дуже погані. Не зможуть вони досягнути успіхів і на півдні, і на Донбасі, і в Харківській області. Хоча сили і засоби у них суттєві. Недооцінювати їх неможна. Але вони ї розробляли виходячи уже з тієї обстановки, яку ми створили. І в цьому сенсі ініціатива була задана Україною. Це всі бачать.
Повну версію слухайте у спеціальному ефірі Війна в Україні на Радіо НВ:
