У казино виграє той, хто йде звідти та більше не повертається

Ще влітку 2009 року в Україні заборонили гральний бізнес. А вже через якихось  сім місяців влада ухвалила нове рішення.

 

Були прийняті відповідні зміни у Законі України «Про азартні ігри», згідно з яким набрали чинності деякі нововведення. Зокрема, прийняті зміни передбачили можливість розміщення казино, залів гральних автоматів, букмекерських контор виключно на території розважальних центрів у чотирьох великих містах та відповідних областях, а також на території АР Крим в торгових центрах площею не менше 15 тис. м² і культурно-розважальних центрах площею не менше 2 тис. м².

 

Крім того, компанії, що бажають займатися гральним бізнесом, повинні мати статутний фонд у розмірі не менше 10 мільйонів гривень.

І ніби ось настав час коли у родинах ігроманів повинен настати спокій. Та нажаль, ігрові заклади стали настільки звичним явищем, як супермаркети та аптеки. І попри всі заборони зірвати джек-пот, пропонують ледь не на кожному кроці. Під яскравими вивісками «інтерактивні клуби» працюють віртуальні казино, з якими активно борються правоохоронці.

 

Так, працівники управління державної службу протидії  економічній злочинності УМВС Полтавської області у 2010 році викрили 10 фактів порушення чинного законодавства у сфері грального бізнесу. За даними фактами порушено 10 кримінальних справ за частиною 1 статті 203 КК України (зайняття забороненими видами господарської діяльності). Виявлено та вилучено 116 одиниць грального обладнання, а також 28 одиниць комп’ютерної техніки. У 2011 році правоохоронці продовжують перевірки щодо дотримання вимог закону «Про заборону грального бізнесу в Україні».

У ході перевірок виявлено 11 фактів незаконної діяльності у даній сфері, з них 8 фактів тіньової діяльності залів гральних автоматів і 3 факти надання послуг грального бізнесу в Інтернет-закладах. У правопорушників вилучено 83 гральних автомати та 35 одиниць комп’ютерної техніки. Порушено 9 кримінальних справ за ознаками злочинів передбачених частиною 1, 2 статті 203 КК України, а також частини 1 статті 203-2 КК України. Міліціонери наполегливо працюють у напрямку запобігання і припинення даного виду незаконної діяльності.

За кордоном ситуація значно відрізняється. У Франції ігрові заклади дозволені у курортних місцях – переважно на Лазурному узбережжі і в найбільших містах країни. В  інших великих містах, які не є туристичними центрами, ігрову діяльність заборонено. Таким чином державі вдається привабити туристів та уберегти власних громадян від негативних наслідків пристрасті до азартних ігор.

А ось в Італії лише п'ять казино, які зараз належать муніципалітетам. Вони спеціально побудовані в прикордонних містах, щоб "перехопити" азартно налаштованих італійців, що прямують пограти в Монте-Карло, до закладів Словенії та Швейцарії.

Найбільш ефективною вважається англійська модель регулювання ігрового бізнесу. Казино у Великобританії можна відкривати у більше ніж півсотні спеціальних зон. При цьому такі заклади «діляться» з державою частиною прибутку і фінансують організації, які надають допомогу ігроманам.
Прагнення Євросоюзу жити за загальними правилами поширюється і на ігрову сферу. Правове регулювання грального бізнесу в Америці – компетенція влади кожного штату. Крім традиційних ігрових закладів на суші, тут широко поширені плавучі казино, які добре прижилися на річці Міссісіпі та її притоках. Там курсують цілі круїзні лайнери з казино на борту.

Понад 300 казино діє в індіанських резерваціях, які направляють прибуток на свої соціальні програми. Повна заборона на азартні ігри існує лише в штатах Юта і Гаваї. В інших штатах легальний ігровий бізнес – це одна з найважливіших статей доходів штату. Втім, це не заважає процвітанню і чорного ринку. Доходи нелегального азартного бізнесу в цій країні оцінюються на рівні третини від легальних надходжень.

У Росії з 1 липня 2009 року всі  азартні заклади повністю припинили свою легальну діяльність. Розвиватися індустрія азартних ігор тепер може лише в чотирьох ігрових зонах (в Калінінградській області, Краснодарському, Алтайському і Приморському краях). В Казахстані, у січні 2007 року президент підписав закон «Про ігровий бізнес». Згідно даного законодавчого акту з 1 квітня 2007 року казино і зали ігрових автоматів можна розміщати тільки у двох містах.

Говорячи про ігровий бізнес в Україні більшість експертів сходяться на думці, що ігрові заклади потрібно виносити за межі населених пунктів. На перший погляд може здатися, що головна проблема гравців у тому, що вони програють чималі гроші… А як щодо нормального життя, роботи, рідних… Позбувшись соціального статусу, ігромани насамперед втрачають власне «Я».

У казино виграє винятково той, хто, зробивши ставку, незалежно від того, виграв він чи програв, іде геть звідти. Таких, нажаль, одиниці, а тих, що чекають «фарту» спробуйте лишень полічити.

 

У казино виграє той, хто йде звідти та більше не повертається