За даними фонду Internet Watch Foundation, 2% сайтів із «дитячою полуничкою» базуються в Україні

Інтернет нині став річчю не просто корисною, а навіть незамінною. З допомогою всесвітньої павутини можна легко дізнатися свіжі новини, скачати чи переглянути останні доробки кіноіндустрії, а за потреби – придбати будь-який товар чи забронювати туристичний вояж. Водночас, у прогресу є й небезпечні вади.

 

З-поміж таких Інтернету справедливо приписують поширення чорного піару, недостовірної інформації, порнографії, до якої мають доступ діти й неадекватні особи. Звісно, правоохоронці намагаються протистояти згаданим вадам. Й у царині протидії злочинам у сфері суспільної моралі одне з чільних місць належить експертним підрозділам міліції.

Експертиза, народжена у боротьбі з порно
Днями заступник голови правозахисної організації «Спільна мета» Катерина Аландаренко сповістила результати моніторингу виконання Україною Конвенції ООН «Про права дитини», за якими наша країна увійшла до п’ятірки лідерів із виробництва дитячого порно й у десятку – з його поширення. За даними фонду Internet Watch Foundation, 2% сайтів із «дитячою полуничкою» базуються в Україні.

Отже, з огляду на те, що аспекти захисту суспільної моралі останнім часом набули особливої актуальності, у міліцейських експертів значно розширився спектр досліджень. Об’єктом мистецтвознавчої експертизи стали відеоінформація, тексти й зображення на різних носіях. Тобто виходить, що історія мистецтвознавчої експертизи в ОВС почалася із першими потугами борні з порнографією – коли у 2003-му ухвалили Закон України «Про захист суспільної моралі».

 

І вже потім набули розвою інші напрямки згаданих досліджень. Наразі 16 фахівців за рішенням Експертно-кваліфіка­ційної комісії МВС отримали необхідну кваліфікацію екс­перта-мистец­тво­знавця. Їхній нинішній професіоналізм дався важкою працею й поступовою зміною відом­чої нормативної бази, утворенням секторів експертиз у сфері інтелектуальної власності та високих технологій в структурі Експертної служби.

 

Одним із асів мистецтвознавчої експертизи, зокрема об’єктів порнографічного характеру, є старший науковий співробітник НДЕКЦ запорізької міліції Ганна Ло­зов’юк, яка представляє Експертну службу в науково-кон­сультативній та методичній раді з проблем судової експертизи при Мінюсті. Вагомий внесок у розвиток напряму зробив і заступник начальника ДНДЕКЦ МВС Андрій Коструб.

Про стрімке «дорослішання» експертного кола у згаданій темі свідчать такі дані: якщо 2004-го виконано 36 мистецтвознавчих експертиз (досліджено 69 об’єктів), то торік – приблизно 2 тис. (досліджено майже 22,8 тис. об’єктів). За кожним з таких висновків стоїть розкриття злочину у сфері суспільної моралі чи збереження національного культурного надбання.

 

Характерним прикладом є викриття угруповання на чолі з громадянином Вірменії Георгієм Ківідзе, яке упродовж 2009-2010 рр. діяло в Херсоні, спеціалізуючись на утриманні місць розпусти. Аби максимально розширити клієнтську базу, чоловік на сайті соціальної мережі для знайомств створив обліковий запис, відверто вказавши, що залучає велику кількість молоді (бажано пар) для участі у групових оргіях на території орендованого лазневого комплексу.

 

Це сповіщення, яке майже цілодобово адміністрували, прикрашали кілька безсоромних фото жінок і чоловіків – начебто учасників одного з вже проведених «секс-збіговиськ», та докладні інструкції зацікавленим особам.

Один із небайдужих користувачів Інтернету повідомив куди слід про те, що йому надійшло запрошення ознайомитися із «полуничною» сторінкою. Він кілька діб вів перемовини з організаторами щодо нюансів участі в сексуальних ігрищах. Звісно, що все це фіксувалося в архіві веб-сто­рінки, яким дуже зацікавилися в одразу створеній слідчо-оперативній групі обласного УМВС. До складу групи увійшли і спеціалісти НДЕКЦ, які взялися вивчати облікові записи й листування з організатором бізнесу.

 

Ці матеріали й лягли в основу порушеної кримінальної справи, яку наразі вже направили до суду. Невдовзі, коли у згаданому вище лазневому комплексі знову облаштувався прихисток «гріха», міліції нічого не залишалося, як його «розпотрошити» й затримати організаторів оргій. Загалом, зафіксовано тексти десятків переговорів із учасниками таких от «посиденьок», чимало телефонних розмов, імен, адрес електронної пош­ти.

 

Під час перегляду ключові зображення заносилися до буфера обміну операційної системи й зберігалися як графічні файли у створеній на початку слідчої роботи теці. Потім все записувалося на оптичний диск, який ставав доказом у справі. Простий та зрозумілий прийом фіксації зробив проведення оглядів швидким і наочним.

Небайдужим все одно: «полуниця», «онлайно»…
Інша історія зі схожим он­лайн-проектом, що мала сумний для «продюсерів» фінал, теж почалася зі звернення небайдужих. У березні 2010-го до Департаменту боротьби з кібер­зло­чинністю і торгівлею людьми звернувся киянин, який повідав про виявлення у всесвітній павутині порносайту.

 

Доволі швидко встановили: «веб-крам­ничка» соромітностей розміщена на сервері «Укртелекому» в столиці. Але не все було так просто, як здавалося. Приблизно чотири роки тому «Укр­телеком» надав платну послугу жителю Вінниці. Той майже одразу здав сервер в оренду іншому користувачу, з Черкащини, який розраховувався з ним через платіжну систему Web­money.

На запит органу дізнання інтернетпровайдер у Миколаєві повідомив: вказана ІР-адреса була надана комп’ютеру, власником якого є миколаївець пан Говор (прізвище змінене. – Авт.). Заступник прокурора області тоді порушив кримінальну справу за фактом виготовлення, зберігання з метою розповсюдження порнозображень. Експерт з напряму комп’ютер­но-технічних досліджень НДЕКЦ УМВС у Миколаївській області встановив загальнодоступність зазначеного ресурсу.

 

Згодом мистецтвознавча експертиза підтвердила: мультимедійний зміст сайту містить порноматеріали. Відтак, оперативники отримали підставу провести обшук у дата-центрі «Укртелекому» в Києві та вилучити сервер з відомою ІР-адресою сайту. Всього ж тоді завдяки комп’ю­терно-техніч­ним та мистецтво­знавчим експертизам вдалося встановити 13 порносайтів і 134 факти поширення порнографії в мережі Інтернет.

Традиційні методи вже віджили своє
Мистецтвознавчі дослідження в Україні виконують судово-експертні установи кількох відомств, а експертизу щодо дотримання вимог законодавства про захист суспільної моралі донедавна проводила Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі. Але вона вже ліквідована в ході адмінреформи.

З іншого боку, незважаючи на велику кількість наукових розробок у цій сфері, єдиної методики дослідження продукції порнографічного характеру, як і чітких критеріїв, досі немає. Тому до їх розробки долучилася й Експертна служба МВС спільно з Мінюстом. Завершать цю роботу наступного року. Допоки ж фахівці користуються визначеннями закону «Про захист суспільної моралі».

 

Але «традиційні» методи тут вже не допомагають. Оскільки згаданий вище закон чітко не розмежовує дотичні поняття «еротика» і «порнографія», тут поміж науковцями – від психотерапевтів до мистец­твознавців – триває палка полеміка щодо такої діагностики. Інший важливий момент ­– конче необхідних у цій справі мистецтвознавців, культурологів, психологів у міліції обмаль.

 

Та й мистецтвознавчі дослідження мають проводити внесені до реєстру атестованих судових експертів Мінюсту фахівці із кваліфікацією за фахом «15.1. Мистецтвознавчі дослідження». На практиці ж їх часто проводять музейні працівники, митникарі, через що й виникають правові казуси. На часі й задоволення потреби в сучасних обліках забороненої чи обмеженої для обігу на території України продукції, що пропагує культ насильства, жорстокості та порнографії.

Геннадій КАРПЮК, Олеся ЯКОВЕНКО, м. Київ