28 февраля 2012 г. в 08:31
Зловмисники привласнили 51,6 га чужої землі
Земля-годувальниця. У це поняття, як правило, вкладається буквальне значення –це ґрунт, на якому вирощують сільськогосподарську продукцію. Але дехто сприймає цю крилату фразу інакше – як засіб для незаконного збагачення. От і одна жителька обласного центру, назвемо її Марією Степанівною*, вирішила поживитися за рахунок перепродажу землі. В одному з приміських районів Луганська вона накинула оком на чималий шматок території області, обробкою якого давно ніхто не займався. Справа в тому, що під час весняних розливів ця ділянка часто заливається річкою. У радянські часи на цій землі регулярно проводилися меліораційні роботи, однак зараз у КСП «Перемога», на балансі котрого стоїть ділянка, на це просто не вистачає коштів. Для початку наша героїня познайомилася з представником землевпорядного управління на ім'я Володимир Юрійович. Той гаряче перейнявся ідеєю привласнення землі, і звів Марію Степанівну зі своїм колегою Іваном Олександровичем, який працює в аналогічній організації в районі, що прилягає до наміченої ділянки. Так утворювалася організована група, об'єднана загальною метою – привласнити землю. Як начальник відділу земельних ресурсів, Іван Олександрович легко зміг внести зміни у звітність. У результаті чого на папері з'явився запис про те, що дана ділянка стала територією не тільки іншого сільгосппідприємства – ТОВ «Вікторія». Останнє, до речі, відноситься вже до території району, де працює Іван Олександрович.
Провернути цю махінацію для землевпорядника було не складно. Справа в тому, що намічена до «прихватизації» ділянка землі КСП – так звана черезполосиця: з трьох боків вона межує із територією ТОВ, а четвертою виходить на водоймище. І легким розчерком пера посадова особа змінила офіційного власника землі. Щоправда, ані в «Перемозі», ані в «Вікторії» про цього не знали. Переконавшись, що підробка пройшла непоміченою, Іван Олександрович заспокоївся й продовжив операцію по вилученню землі з держвласності. Якщо відтепер ділянка перебуває у підлеглому йому відділі, Іван Олександрович спокійнісінько сфабрикував документ за назвою «Про припинення права користування земельною ділянкою площею 51,6 га, що належала ТОВ «Вікторія», розташованою за кордоном населених пунктів, на території, що за даними державного земельного кадастру відноситься до нашого району». До документа додавалася липова довідка про узгодження із правлінням підприємства. У такому вигляді матеріали, на підставі яких територія, загальною площею понад 50 га відторгалася від ТОВ «Вікторія», лягли на стіл голови районної адміністрації. Вірячи своєму підлеглому на слово, той підписав, і в такий спосіб легалізував цей папірець. Так сільськогосподарські угіддя площею понад 50 га перетворилися на землі запасу іншого району.
А в цей час Марія Степанівна теж не сиділа склавши руки. Кваплячись, поки про появу вільних ділянок землі не довідався хтось ще, вона почала вмовляти своїх родичів та знайомих написати заяву про претендентство на ці ділянки. Умовляла, як могла. Самим близьким обіцяла реальне одержання землі, малознайомим за підпис у заздалегідь підготовленому бланку давала продуктовий набір, а то й просто – пляшку горілки. Так вона набрала двадцять п'ять заяв.
Питання про розгляд цих заяв на сесіях сільської Ради й райадміністрації винесли спільники Марії Степанівни – Іван Олександрович і Володимир Юрійович. А для того, аби члени комісії з вибору земельної ділянки не дивувалися відсутності здобувачів, Марія Степанівна заготовила фальшиве доручення нібито від імені всіх двадцяти п'яти претендентів, де вона виступала їхньою єдиною довіреною особою. Резолюція, звичайно, була винесена на користь «нужденних у землі». У такий спосіб трійця шахраїв обвела навколо пальця представників сільради й райадміністрації, і одержала у своє розпорядження більше 50 га землі в передмісті обласного центру.
Наступним етапом цієї афери мало стати перетворення сільськогосподарських угідь на котеджне містечко з подальшим перепродажем за чималою ціною. Адже земля під будівлі, та ще в передмісті Луганська коштує дорого. Для того, щоб заплутати сліди, жінка «купувала» або «отримувала в дарунок» для себе й близьких ділянки в тих, на чиє ім'я вона зі своїми спільниками оформила украдений у КСП шматок суши. Земля, поділена між Марією Степанівною й чотирма її родичами й друзями, мала послужити справі незаконного збагачення шахраїв. Але для цього необхідно перевести ділянку з категорії земель для ведення особистих селянських господарств у розряд земель, що відносяться до категорії житлової й громадської забудови, розташовані винятково в межах населених пунктів. Тут у Марії Степанівни виникли труднощі – Івана Олександровича звільнили з посади. Але замість нього на пост заступив вірний соратник – Володимир Юрійович, який перейшов з управління до районного відділу, і шахрайська справа під керівництвом жінки-аферистки продовжилася. Він оформив проект по зміні цільового призначення земельних ділянок з категорії земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й іншого призначення, погодивши зазначений проект в органі земельних ресурсів. При цьому він вирішив схитрувати, змусивши підписати цей акт свого заступника. Щоб остаточно закріпити за собою право розпоряджатися землею КСП «Перемога», Марія Степанівна за допомогою свого компаньйона почала оформляти документи на забудову ділянок. В «Центрі державного кадастру» було проведено експертизу території, у результаті був винесений висновок про те, що забудову дозволять тільки після усунення наявних зауважень. Перевірити виконання рекомендацій було доручено… відділу під керівництвом Володимира Юрійовича! Так що у відповідь було направлено листа про повне виправлення всіх наявних недоліків. Будь-який документ, який міг знадобитися, начальник районного відділу землеустрою міг сфабрикувати сам або дати команду про це своєму підлеглому.
На це шахраї й розраховували. Про те, які пристрасті киплять навколо земельних угідь не знали ані їхні дійсні власники в КСП «Перемога», ані ті, у кого їх «відібрали» – ТОВ «Вікторія». Так би ця махінація й удалася, адже аферисти вже зібрали всі необхідні документи й готувалися почати будівельний процес. Але отут у справу втрутилися оперативники Управління боротьби з економічними злочинами ГУМВС України в Луганській області…
Працівники міліції припинили діяльність цієї злочинної групи, яка своїми протиправними діями шляхом зловживання службовим становищем заволоділа майном КСП «Перемога» на суму 3 332 600,00 гривень. Зараз стосовно злочинної групи порушено кримінальну справу відразу за декількома статтями Кримінального кодексу, а саме: 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою», 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» і 366 «Службове підроблення». Незважаючи на всі хитрощі, зловмисникам доведеться відповідати за свій злочин за всією суворістю закону. Максимальне покарання, що їм загрожує – до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна. Остаточну крапку в цій справі про привласнення 51,6 га чужої землі має поставити суд.
