24 марта 2017 г. в 14:46
Найстрашніше – не ці вибухи. Не ці мільярдні та безповоротні збитки (де-юре у нас громадянська війна, тому багато країн не продають нам зброю).
Найстрашніше – що поки над Харківщиною палає небо, поки наша держава втрачає останні ресурси для оборони від Росії, найкращі, найрозумніші, найвправніші мої молоді колеги-політики обговорюють що завгодно, але не цю вчорашню катастрофу.
Біда у тім, що «прогрессивна» частина політиків не займається обороною країни, тобто її виживанням. І ми, втрачаючи можливості, ходимо по краю.
