22 мая 2018 г. в 12:43
Днями ватажок терористи із «ДНР» Олександр Захарченко демонстрував зброю, яку його псевдореспубліка, нібито, почала виготовляти ще три роки тому. Найбільше усіх вразили ракетні комплекси на українських машинах. Та експерти уже назвали техніку «самопалом», який розробила Росія. Однак поява такої зброї «від «ДНР» – досить тривожний сигнал. Він може свідчити про майбутнє загострення конфлікту чи намагання обійти Мінські угоди.
Власна зброя терористів
Нещодавно ватажок «ДНР» Олександр Захарченко заявив, ніби його псевдореспубліка із 2015 року почала виробляти власну зброю. Він навіть презентував у Донецьку «нові розробки» бойовиків. Мовляв, усі експонати –пістолети, великокаліберні гвинтівки, міномети і навіть ракетні комплекси – зроблені на окупованих територіях.
Із таких заяв можна було би лише посміятися, але подібної зброї у Росії не роблять, а вона уже стріляє по позиціях української армії. Свої злочини бойовики фіксують на відео. На одному із таких видно, як б’є реактивний комплекс, який вони назвали «Чебурашкою» – на українському КрАЗі противники встановили два пакети по 32 ракети. Як запевняють бойовики, снаряди летять на понад 9 кілометрів.
Ще одну зброю, яку продемонстрували окупанти, чомусь назвали «Китайцем». І хоча й навіть на пропагандистському відео видно, як «самопальні» підставки під ракети валяться під час пострілу, снаряди від них таки долітають до позицій українських вояків.
Складається така «конструкція» із двох частин: реактивного двигуна від «Граду» та бойової частини від «Смерчу». Звідки ж у бойовиків взялися такі розробки і навіщо вони їм саме зараз, якщо раніше використовували російську зброю?
У псевдореспубліці і розробки фейкові?
«З першого погляду, це якісь макети, причому навіть не з металу зроблені», – каже заступник міністра окупованих територій Юрій Гримчак. Мовляв, ще до війни на Донбасі було кілька підприємств, що могли виготовляти комплектуючі для ракет або вибухівку. Такі, наприклад, як «Точмаш» або ж дослідницький завод «Граніт». Але ще у 2014 році їх спіткала доля ще одного донецького оборонного підприємства – знаменитого заводу «Топаз».
«У червні туди заїхала велика кількість авто і вивезли як вже готове обладнання, так станки. І після того були підірвані цехи», – розповідає Гримчак.
Сумнівається, що бойовики здатні самостійно виробляти зброю і журналіст-переселенець із Донецька Денис Казанський. Він продовжує пильно слідкувати за подіями на Донбасі, тож переконаний: окупанти досі не можуть запустити навіть більш примітивні галузі промисловості. Зокрема і – чорну металургію.
«Навіщо їм щось виготовляти, якщо це завжди робилося в Росії? Тож це повний фейк. Та й, якщо вони вже чотири роки не можуть запустити навіть ДМЗ, то про що тут можна говорити? В Алчевську взагалі спалили дорогу доменну піч – просто посадили мавп за обладнання. Тож, якщо вони не можуть налагодити виробничий процес початку ХХ століття, про який ВПК взагалі може йтися?», – дивується Казанський.
Та й, за його словами, на окупованих територіях для цього теж немає кадрів – більшість інженерів виїхала. А тому «самопали» бойовики можуть робити лише в одиничних екземплярах. Подібну тактику застосовують терористи по всьому світу, зокрема і у Сирії чи в загонах Хізбалли. Військовий експерт ж Сергій Згурець пояснює: такі «саморобки» використовують заради яскравих пропагандистських відео, адже про влучність цієї зброї і не йдеться.
«Ці ракети вилітають в сторону супротивника у хаотичному порядку, створюючи емоційний ефект. Однак, із точки зору бойового влучення, він майже нульовий», – каже Згурець.
Сигнали військового загострення
Втім, повністю ігнорувати витівки терористів не варто, адже вони можуть означати потенційне загострення на фронті.
«Вони можуть бути прикриттям для використання більш потужних штатних систем озброєнь російського виробництва з російським персоналом, якими насичені «ЛНР» і «ДНР», – зауважує Згурець.
У свою чергу військовий журналіст Юрій Бутусов переконаний: «самопальну» зброю зробили, щоб обійти Мінські угоди. До того ж гібрид «Граду» та «Смерчу» могли створити лише в Росії.
«Для виготовлення такої ракети практично неможливо отримати «Смерч», який на ринку коштує не менше 150 000 доларів», – наголошує Бутусов.
Відповідь нашого оборонпрому
Тим часом український оборонпром має чим відповісти на ворожі «самопали». На наших військових підприємствах уже готуються запустити у виробництво ракету «Вільха». Державні випробування вітчизняного керованого боєприпасу до комплексу «Смерч» тривали чотири роки. Вони довели: «Вільха» надзвичайно влучно вражає цілі на відстані у майже 90 кілометрів. На відміну від тих, хто хизується «балонометами», українські підприємства закупили спеціальні станки для серійного виробництва таких ракет. А над створенням головки наведення, вибухівки, реактивних двигунів і пального для них працюють десятки заводів по всій Україні.
Окрім того, триває і робота над новітнім українським протитанковим комплексом «Скіф». Вітчизняним «Джавеліном» цікавляться й іноземці. Укроборонпром справді має, що показати, адже більшість військових заводів нарешті ожили. Зокрема, зараз ситуація на Київському бронетанковому значно покращилась. Там функціонує понад 10 цехів, у яких у дві зміни працює більше тисячі осіб. Потужності ж дозволяють виготовляти по 60 одиниць техніки щомісяця.
Справи заводу пішли вгору, тому що замовлень від Міноборони є на кілька років вперед. Завдяки стабільності роботи у кваліфікованих працівників– достатньо конкурентна зарплата.
«Хороші, кваліфіковані працівники отримують до 15 тисяч. Є й такі, хто має 20. Це ті, хто працює на вихідних чи залишається після роботи», – розповідає начальник виробництва КБТЗ Іван Ромащенко.
Тож, наразі невідомо, чи хизування бойовиків російською зброєю, виданою за власні розробки, справді означає можливе загострення на фронті. Однак, українські вояки точно мають, чим відповісти окупантам.
