8 апреля 2011 г. в 16:52
Тут у підвалі недобудови слід було знайти 40 кодів, щоб отримати наступне завдання. І тут розпочався реальний екшен: самбірчани прийняли квесторів за сатаністів і вже було хотіли вчинити самосуд.
Ось як описав реакцію самбірчан місцевий сайт (дослівно):
«У Самборі київські мажори бавились у сатаністів
Як розповів коресподенту САМБІР ПЛЮС о.Роман, на ніч він телефон не відключає, живе поблизу Центральної районної лікарні і в будь-який час дня і ночі готовий виконати свій священичий обовязок, висповідати і запричастити хворого. Цього разу нічний телефонний дзвінок розбудив отця з іншого приводу. Парафіянин Василь Куприч просив отця викликати міліцію, бо на недобудованій школі поряд із будівництвом церкви, якісь сатаністи правлять бал. Отець, навчений гірким досвідом крадіжок церковного майна з будівництва, та розвагами місцевих наркоманів на будівництві школи, подумав собі, що відбувається щось схоже і на цей раз.
Він не полінувався, сів в авто, взяв вівчарку Йоріка, прихопив ліхтарика і поїхав обороняти церкву. Дорогою зустрів 4-х парафіян і вони разом під`їхали до церкви. Отець каже, що зауважив кілька дорогих джипів та даїшне авто на сусідній бензозаправці. Ще більшим було його здивування, коли біля школи, поряд з церквою він побачив кавалькаду джипів, як на весіллі. У приміщенні недобудованої школи з півсотні осіб, з потужними ліхтарями гасали поверхами. На автомобілях була наклеєна сатаністська символіка - черепи, перевернуті хрести, пятикутні зірки і таке інше. Тим часом, його хлопці переконалися, що в школі "бавляться" чужинці. Щоб якось дати собі раду, самбірчани вдари в дзвони. Тривожний набат підняв околицю, прибігли мужчини, старші жіночки на заклик дзвонів бігли у нічних сорочках. Люд оточив школу і викликав міліцію.
Побачивши, що можуть бути непереливки, чужинці повскакували в авта і разом із тими, що були на автозаправці в супроводі машини ДАІ, рвонули на Львів. Самбірські міліціянти одну машину затримали, однак швидко відпустили. Це визвало бурю емоцій у парафіян. Почалася шарпанина. Автомобіль чужинців, який був у кавалькаді передостаннім мало не врізався в натовп самбірчан, які пробували перегородити йому дорогу. Натомість із вікон авто на самбірчан наставили стволи обрізів. Помята Шкода також втекла. За словами отця на автомобілях були київські і львівські номери.
Самбірські міліціонери пояснили парафіянам, що з документами у прибульців все гаразд і серед них є навіть майор міліції. І, начебто, це так забавляються київські мажори, що є така спеціальна гра для багатіїв, яким життя видається нудним.
Виявляється, що київські мажори у Самборі так забавлялися уже три рази, років зо чотири тому щось схоже відбувалося на міському цвинтарі, і мають намір приїхати на забаву і в четвертий раз.
Отець Роман каже, що важко пояснити, чи то сатаністи гралися у "войнушку", чи то мажори граючись у "войнушку" перетворилися на сатаністів. Стає сумно, коли подумаєш, що київські нувориші сприймають Самбір за глухе забите село, де можна порозважатися у такий дикунський спосіб, та ще й у школі поблизу церкви».
Згодом на цю новину відгукнувся один із львівських квесторів. Його допис, який з’явився на тому ж сайті, усе пояснив і засвідчив: квестери справді пережили гострі відчуття (також дослівно):
«Розповідь очевидця капітана-квестера
Протягом тривалого часу, близько 5 років в Україні існує спільнота під назвою «Квест». Ця спільнота об’єднує людей з різних міст України, а їх є близько 10 тисяч осіб, які беруть участь у відповідних змаганнях. Ці змагання полягають в тому, що кожна команда отримує якусь головоломку, загадку тощо і, розгадавши її, взнає адресу місця, де нанесено певні коди – записи, які потрібно знайти та ввести в систему гри для отримання наступного завдання. Квест полягає в, підкреслюю, мирних заходах, які спрямовані на активний розвиток молоді та учасників гри. В ході гри цінується спокій пересічних громадян, право їх приватної власності. Тому в ході гри ніяким чином не використовуються об’єкти для пошуку, які є чиєюсь приватною власністю. Дана спільнота є організованою, є особи, які займаються організацією відповідних ігор на місцевому та загальноукраїнському рівнях. Я в квесті беру участь з 2008 року, близько 3 років.
02.04.2011 р. у м. Львові відбувався один з етапів чемпіонату України з квесту, на який прибули команди з Рівного, Тернополя, Житомира, Києва, Запоріжжя, Одеси, Хмельницька та інших міст. Всього в грі брало участь 20 команд. Згідно правил гри кожна команда складається з автомобіля на якому вона пересувається та 5 чоловік екіпажу, які розгадують завдання та знаходять коди. Ці команди і брали участь і грі.
Тепер перейду до подій на території недобудованої школи в Самборі. Близько 2 години ночі моя команда прибула на до недобудованої школи, де в приміщенні підвалу необхідно було знайти 40 кодів, щоб отримати наступне завдання. В цей час на об’єкті знаходилось близько 10 команд, які шукали коди, нікому не заважаючи. Перебуваючи в приміщенні школи, я почув на вулиці якісь крики. Виглянувши у вікно побачив, що до школи біжать близько 10 осіб, з криками «озброюйся, зараз всіх будемо вбивати і т.і.».
По ходу невідомі виривали штахети з дерев’яних парканів та ін., озброюючись підручними засобами для нанесення тілесних ушкоджень та калічення людей. Мені було невідомо скільки людей з учасників квесту є на об’єкті, то я зрозумів, що потрібно бігти до виходу, бо нас можуть сильно побити. Дійшовши до виходу, я побачив, що кілька команд вибігають на вулицю. Ми вибігли і відразу сіли по своїх автомобілях.
В цей час до автомобілів підбігла група невідомих, озброєних палками, штахетами, ланцюгами яка почала щось кричати до гравців, що перебували на вулиці. Як виявилось, перед тим як вчинити спробу нападу на нас, хтось з них закидав цеглою та пляшками гравців, що були на території школи. Це були дівчата. Дівчата почали питати чому вони кидали цеглою, на що невідомі почали погрожувати фізичною розправою. Побачивши, що дівчат ображають і можуть їх побити, всі команди вийшли з автомобілів, щоб їх захистити. Нас зібралось близько 50 чоловік і ми обступили невідомих хуліганів. Побачивши нас, вони намагались втекти, але ми їх не впустили. Як виявилось, це були молодики, які були сильно п’яні і від них тхнуло алкоголем як з бочки. Вони почали розказувати, що їх покликав священик, що ми якоби хочемо обікрасти церкву. Ми пояснили їм хто ми такі і що тут робимо.
Невідомі були налаштовані агресивно, вони перебували в нетверезому стані. Хочу додати, що я являюсь працівником міліції, але не майором як вказано у статті, а капітаном. Я вирішив перевірити документи у невідомих і один з них назвався як Ковалик, він був у нетверезому стані і документів при собі не мав. Я був змушений пред’явити свої документи щоб припинити протиправні дії місцевих хуліганів.
В цей час хтось з них втік і в церкві почали бити дзвони. Побачивши, що ніхто вже нічого шукати не буде на об’єкті, ми сіли в автомобілі та поїхали на заправку ОККО, що була неподалік. Через певний час до заправки почало бігти близько 20-30 чоловік з криками. Коли я виїжджав із заправки, натовп намагався кинутись мені під колеса, перегородити дорогу і т.д. В цей час до заправки прибули працівники ДАІ, ДСО та інших служб.
Я представився їм і повідомив про те, що на нас намагались вчинити напад і хочуть зробити зараз розправу. В цей час натовп підбіг до нас і хтось з натовпу, назвавшись священиком, почав викрикати, що ми діти сатани і т.д. Мене хотіли побити, але працівники міліції їм в цьому запобігли, стримавши натовп некерованих людей. Важливим моментом я те, що з натовпу до мене вибіг невідомий, який показав мені посвідчення працівника міліції і назвався начальником ДСО м. Самбора, при цьому заявляючи, що він був на місці події. Після цього я сів в автомобіль та поїхав не маючи бажання спілкуватись з неадекватними людьми. На цьому інцидент вичерпався.
Те, що відбулося в ніч з суботи на неділю в м. Самборі зганьбило мешканців цього древнього міста, показало низьку культуру та вихованість населення в очах гостей з інших міст. Нас було безпідставно зараховано до рядів сатаністів, вандалів чи дітей мажорів. Церковна паства, яка буцімто захищала церкву такою названа бути не може взагалі. В час перед великоднього посту було влаштовано п’яний дебош, вчинено відверто хуліганські дії.
Священик, який мав би керуватись християнськими цінностями, проявляти взаєморозуміння та повагу до оточуючих, проявив відверту агресивність, поставив під сумнів довірений йому церквою авторитет служителя релігії. Хотілося би нагадати, що однією з заповідей Ісуса Христа було – полюби свого ближнього як самого себе. Однак святий отець напевно забув про неї, як і забув про всі інші чесноти які повинні бути притаманними порядному християнинові.
Хотілось би окремо висловити вдячність місцевим працівникам міліції, які запобігли побиттю некерованим натовпом учасників «Квесту» та намагались заспокоїти їх.
Врешті решт в діях п’яних осіб, що намагались вчинити напад явними є ознаки злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 Кримінального кодексу України – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, що поєднано із використанням предметів, заздалегідь пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень. Я, як працівник міліції мав би з допомогою учасників гри Квесту даних осіб затримати та доставити у відділ міліції. Але я цього не робив, бо проявив розуміння ситуації та обмежився лише усною бесідою. Однак у відповідь за це отримав тавро сатаніста та мажора. І після цього в ЗМІ лунають слова про героїчний захист церковною паствою своєї церкви від наруги зі сторони вандалів. Ганьба та й годі нічого не скажеш. Мені після цього випадку соромно за мешканців Галичини, яким я також являюсь. Печерне мислення не вийшло з розумів деяких людей навіть у 21 столітті.
З повагою, Назар».
Що тут скажеш, без попередження бавитися у квест у Самборі - небезпечно.
Источник:
